31 липня свого максимуму досягає метеорний потік Південні δ-Аквариди. Однак умови його видимості будуть такими, що це видовище можна буде і проґавити. З цієї статті ви дізнаєтеся, що треба зробити, аби цього не сталося.
Південні δ-Аквариди
Друга половина літа у Північній півкулі — час, коли найкраще спостерігати зорепади. З одного боку, темнішає вже достатньо рано, з іншого — ночі все ще дуже теплі. Звичайно, що найвідоміший потік, який можна побачити в цей час, — широко відомі Персеїди. Однак ще до того, як на початку серпня спостерігатиметься їхній пік, є можливість помилуватися іншими метеорами.
Мова про Південні δ-Аквариди. У потоку достатньо складна назва. Як і решта, він має радіант — область на небі, з якої ніби як вилітають окремі метеори. Зазвичай потоки називають за сузір’ям, у якому розташований їхній радіант.
Але що робити, якщо в межах одного сузір’я розташовані два радіанти різних метеорних потоків? Давати їм імена за конкретними зорями цих сузір’їв, біля яких розміщені ці радіанти. Однак у випадку з метеорним потоком із радіантом поблизу δ Водолія не спрацювало і це.
Магазин від Universe Space Tech
Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі
До товару
Адже у липні спостерігається одразу два метеорних потоки, радіанти яких розташовані поблизу від цієї зорі. Слабший із них отримав назву Північних δ-Акварид, сильніший — Південних δ-Акварид.
Пік Південних δ-Акварид припадає на 30–31 липня, і це — найкращий час для їхнього спостереження. Щоправда, навіть це не означає, що побачити їх буде так просто. Вважається, що в цей час можна побачити до 25 метеорів на годину.
Насправді так зване зенітне годинне число потоку — це кількість метеорів, яку за ідеальних умов можна було б побачити, якби радіант розташовувався прямо над головою. У випадку δ-Акварид радіант буде досить низько над горизонтом, тож фактична кількість помітних метеорів буде значно меншою.
Комета Мачхольца
Південні δ-Аквариди своєю появою завдячують кометі Мачхольца. Якщо бути точнішим, то колись існувало достатньо велике крижане тіло, яке, можливо, навіть прилетіло до нас з-за меж Сонячної системи.
Через вплив великих планет цей об’єкт перейшов на близьку до Сонця орбіту і почав розпадатися, породжуючи менші тіла та метеорні потоки, що зайняли різні, але схожі орбіти. Так з’явилися кометні сім’ї Марсдена та Крахта. Саме ж батьківське тіло зараз має діаметр близько 6,4 км і зветься Р96/Мачхольца.
Ця комета має досить дивну орбіту з нахилом 58,5° до екліптики. Її перигелій розташований у 18,5 млн км від Сонця, а афелій — у 888,9 млн км. Тобто у найвіддаленішій точці вона перебуває від Сонця далі, ніж Юпітер. Разом із нетипово низьким вмістом ціану це справді робить її гарним кандидатом у міжзоряні комети, колись захоплені Сонцем.
Як спостерігати δ-Аквариди
Зазвичай головний фактор, який впливає на те, наскільки помітним буде метеорний потік, — місячне світло. Якщо воно занадто сильне — щось побачити буде важко. У ніч на 31 липня 2025 року освітленість диска нашого супутника сягне 42 %, що могло б сильно вплинути на спостереження.
Але Місяць сховається за обрієм ще ввечері, а радіант δ-Акварид зійде над ним тільки після 22:30. Проте все одно найкращим часом для спостережень будуть 2–4 години ночі. Однак навіть у цей час для спостереження варто вибратися якомога далі від міських вогнів.
Найкраще ж місце для спостереження цього метеорного потоку — Південна півкуля Землі. Тут радіант перебуватиме високо над обрієм, і «зоряний дощ» буде вдвічі ряснішим, ніж у Північній півкулі.
