Науковці вже давно знають, що історія Землі — це історія перетворення з безкисневої планети на світ, багатий на оксиген. З нового дослідження стало відомо, що це відбувалося у кілька етапів.
Історія кисню
Доктор Метью Додд зі Школи наук про Землю Університету Західної Австралії за участі колег із Технологічного університету Ченду нещодавно провів дослідження, як протягом останніх 2 млрд років змінювалася кількість кисню в атмосфері Землі. Результати опубліковані у журналі Nature.
Науковці й раніше знали, що на самому початку і впродовж значної частини історії Земля була позбавлена кисню. Потім він з’явився, що викликало так звану Велику кисневу подію, але й після того концентрація цього газу на планеті залишалася нижчою, ніж зараз, і тільки з часом досягла звичного нам рівня.
Як саме це відбувалося, досі залишалося невідомим. Однак науковці впоралися із цим завданням, ретельно відібравши зразки гірських порід і вивчивши їхній ізотопний склад.
Що виявили науковці
Дослідження виявили три основні епізоди збільшення вмісту кисню в атмосфері: протягом палеопротерозою (2500–1600 млн років тому), неопротерозою (1 млрд–538,8 млн років тому) та палеозою (538,8–252 млн років тому). Після цього вміст кисню стабілізувався на приблизно сучасному рівні близько 410 млн років тому.
Важливо, що після неопротерозойського підвищення вмісту кисню океани Землі, яким значною мірою бракувало кисню, періодично зазнавали імпульсів окиснення.
Ці події призвели до синхронізованих ізотопних змін вуглецю, сірки та кисню впродовж сотень мільйонів років, що свідчить про те, що збільшення вмісту кисню в атмосфері неодноразово викликало тимчасове окиснення океану.
За матеріалами phys.org
