
Астронавт NASA з борту Міжнародної космічної станції сфотографував незвичне геологічне утворення в пустелі Сахара, яке за формою нагадує гігантський череп. Цей об’єкт розташований у гірському регіоні Тібесті на півночі Чаду й відомий під назвою Trou au Natron.
Trou au Natron — це одна з кількох вулканічних западин (або кальдер), що виникла внаслідок обвалу підземної порожнини з магмою після виверження вулкана. Її діаметр становить близько 8 км, а глибина сягає майже 1 км. Попри свої разючі розміри, ця структура залишається слабо дослідженою. Причина полягає в її ізольованому розташуванні та складній безпековій ситуації в цьому районі Чаду.
З орбіти кратер має виразні контури, що справді нагадують череп із “очницями”, “носовою порожниною” та чітко окресленими “щоками” білого кольору. Втім, у цьому немає нічого надприродного. Такий вигляд — результат поєднання природних факторів: шлакових конусів, білої соляної кірки, що складається з натрону, а також особливого розподілу світла й тіні на рельєфі.
Згідно з геологічними даними, близько 14 тис. років тому ця кальдера була заповнена глибоким озером. Його утворення, ймовірно, пов’язане з таненням льодовиків або з періодом підвищеної вологості клімату. Сьогодні дно кратера вкрите шаром лужних солей — суміші соди, бікарбонату натрію, хлориду та сульфату, відомої як натрон. Саме ця сіль утворює яскраво-білу кірку, помітну навіть із космосу.
У наш час Trou au Natron вважається однією з найбільш негостинних ділянок у регіоні. Через високу лужність та майже повну відсутність води тут практично не виживають навіть мікроорганізми. Однак у навколишніх горах Тібесті все ще мешкають дикі тварини, зокрема газелі, пустельні лисиці та шакали. Крім того, цей регіон залишається домівкою для народу тубу, який веде напівкочовий спосіб життя, пристосований до екстремальних умов пустелі.
На думку науковців, такі відкриття є надзвичайно важливими для розуміння кліматичного минулого Землі. Місцевість, яка сьогодні здається мертвою, у доісторичні часи могла бути повноцінною водною екосистемою. Дослідження таких геологічних структур допомагає відновити уявлення про те, як змінювався клімат нашої планети впродовж тисячоліть і як ці зміни впливали на ландшафти та життя загалом.