У 2024 році науковці спостерігали за рідкісним явищем: майже повним зникненням зорі ASASSN-24fw. Щоправда, потім вона з’явилася знову. Тепер астрономи розібралися з тим, як це сталося.
Зоря, що зникла
Зорі постійно вмирають і зникають з поля зору, але це зазвичай відбувається під час вибухів наднових. Астрономи були здивовані, коли одне світило, яке було стабільним протягом понад десять років, майже зникло на вісім місяців.
Між кінцем 2024 року та початком 2025 року одна зоря в нашій Галактиці, названа ASASSN-24fw, потьмяніла приблизно на 97 %, а потім знову засяяла. Відтоді науковці висувають різні теорії щодо причини цього рідкісного та захопливого явища.
Міжнародна команда під керівництвом науковців з Університету штату Огайо, ймовірно, знайшла відповідь на цю загадку. У новому дослідженні, опублікованому в журналі The Open Journal of Astrophysics, астрономи припускають: оскільки колір світла зорі не змінився під час затемнення, причиною цього явища була не її еволюція, а велика хмара пилу й газу, що тимчасово закрила зорю від Землі.
«Ми розглянули три різні сценарії того, що може відбуватися, — сказала Ракель Форес-Торбіо, головна авторка дослідження та аспірантка з астрономії в Університеті штату Огайо. — Докази свідчать про те, що навколо зорі, ймовірно, є хмара пилу у формі диска».
Причини затемнень
ASASSN-24fw — зоря спектрального типу F, трохи масивніша за Сонце та приблизно удвічі більша за нього. Вона розташована на відстані близько 3000 світлових років від Землі. За оцінками дослідників, навколишній хмарний диск має діаметр близько 1,3 астрономічної одиниці (а.о.) — навіть більше, ніж відстань від Землі до Сонця.
Дослідники припускають, що цей диск також, ймовірно, складається з великих скупчень вуглецю або водяного льоду, розміром близьких до великих пилових частинок, що перебувають на Землі. Цей матеріал досить схожий на диски, що утворюють планети, тому його вивчення може дати астрономам нові уявлення про утворення та еволюцію світил.
Однак ці висновки самі по собі не пояснюють усіх аномалій системи, зазначає Форес-Торібіо. Натомість дослідники вважають, що навколо ASASSN-24fw може також обертатися менша, холодніша зоря, що зробило б її прихованою подвійною системою. Науковці вважають, що у подвійній системі мають бути дві зорі. Друга зоря, яка набагато тьмяніша і менш масивна, може бути причиною змін у геометрії, що призводять до затемнень.
«Хоча системи затемнення, подібні до тієї, яку побачила команда, є рідкісними, це затемнення було особливо драматичним, — сказав Кріс Кочанек, співавтор дослідження та професор астрономії в Університеті штату Огайо. — Оскільки навіть коли дослідники шукали подібні об’єкти, вони не могли знайти жодного, який би відповідав тому самому шаблону».
Дивовижне відкриття проєкту ASAS-SN
Система була виявлена в межах проєкту All-Sky Automated Survey for Supernovae (ASAS-SN) — мережі невеликих телескопів, які спостерігають за всім видимим нічним небом. З моменту свого створення ASAS-SN зібрав близько 14 млн зображень космосу, і ця цифра продовжує зростати.
За даними команди, система ASASSN-24fw, ймовірно, зазнає затемнення приблизно раз на 43,8 року, й наступне затемнення очікується не раніше 2068 року. Хоча деякі члени команди вже не сподіваються дослідити цю подію, вони вірять, що їхня робота з розвитку цих довгострокових астрономічних досліджень дасть майбутнім науковцям основу для нових, захопливих відкриттів.
«Ми хочемо, щоб наші дані були доступні через сто років, навіть якщо нас уже не буде, — сказав Кшиштоф Станек, один зі співавторів дослідження. — Головна мета ASAS-SN полягає в тому, щоб у разі будь-яких подій у небі ми мали історичні дані про них».
Тим часом команда хоче використовувати більші телескопи, такі як космічний телескоп Джеймса Вебба та наземну обсерваторію Large Binocular Telescope Observatory, щоб провести ретельніші спостереження за системою, коли вона повернеться до повної яскравості.
«Це дослідження є особливо цікавим прикладом більш широкого класу все ще дуже дивних об’єктів, — сказав Станек. — Ми дізнаємося більше про астрофізику, коли знаходимо незвичайні речі, адже вони змушують нас випробовувати наші теорії».
За матеріалами phys.org
