На Місяці, світі без повітря та води, науковці зробили неймовірне відкриття — вони знайшли гематит, мінерал, який ми знаємо як звичайну іржу. Це відкриття викликало справжню загадку, адже для утворення іржі потрібен кисень, якого на Місяці практично немає. Ще дивніше було те, що ця «місячна іржа» зосереджена переважно біля полюсів. Розгадку цього феномену запропонувала міжнародна команда науковців на чолі з планетологом Сяньді Цзеном, і вона безпосередньо пов’язана з нашою власною планетою. Результати дослідження опубліковані в Geophysical Research Letters.
Несподіваний винуватець
Дослідники припустили, що джерелом кисню для місячного заліза є саме Земля. Коли Місяць проходить через магнітний хвіст нашої планети, він потрапляє в унікальну тінь. У цей період, що триває близько п’яти днів на місяць, його поверхня захищена від сонячного вітру — потоку водню, який зазвичай перешкоджає процесам окиснення. Замість нього на Місяць обвалюються іони кисню, які «видуваються» із земної атмосфери. Цей «земний вітер» і стає головним художником, який малює іржу на місячних породах.
Експеримент, що все змінив
Щоб перевірити свою теорію, науковці провели серію лабораторних експериментів. Вони імітували умови магнітного хвоста, опромінюючи різні місячні мінерали, багаті залізом, іонами кисню. Результати були вельми цікавими: кисень справді змушував залізо іржавіти, перетворюючи його спочатку на магнетит, а потім і на гематит. Це вперше вдалося продемонструвати в лабораторії. Коли ж науковці спробували «зворотний» процес, з’ясувалося, що низькоенергетичний сонячний вітер не може скасувати окиснення, що пояснює, чому іржа накопичується мільярди років.
Водяні сліди та космічна історія
Це дослідження також проливає світло на іншу загадку: зв’язок гематиту з водою на Місяці. Експерименти показали, що вода може бути не джерелом, а наслідком процесу іржавіння. Коли високоенергетичні іони водню все ж таки вражають гематит, кисень відділяється від заліза і, з’єднуючись з воднем, утворює воду. Це відкриття робить місячну іржу ще ціннішою. Вона може слугувати своєрідною часовою капсулою, яка зберігає інформацію про склад атмосфери Землі мільярди років тому, можливо, навіть з часів Кисневої катастрофи.
Майбутні місії, такі як індійська «Чандраян-3» та китайська «Чан’е-7», які планують висадку на місячних полюсах, отримають унікальну можливість вивчити цей процес на місці. Дослідження показує, що Земля і Місяць — не просто супутник і планета, а єдина, глибоко пов’язана система, що обмінюється речовинами вже понад чотири мільярди років.
Раніше ми розповідали, як видобути воду на Місяці.
За матеріалами sciencealert.com
