Хелловін асоціюється у нас з гарбузовими ліхтариками, карнавальними костюмами, а також різними істотами та потойбічними створіннями, які, за переказами, можуть потрапити в наш світ в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Але традиційні для цього свята образи зустрічаються не тільки на нашій планеті, але і на просторах Всесвіту.
З нагоди Хелловіну редакція Universe Space Tech підготувала добірку найнезвичайніших і найстрашніших космічних світлин, на яких можна знайти привидів, відьом, гарбузовий ліхтар і навіть смайлик розміром з галактику.
Сонце — гарбузовий ліхтар
Це зображення було отримано апаратом SDO 8 жовтня 2014 року і демонструє активні регіони на поверхні нашого світила. За дивним збігом обставин, вони вишикувалися у малюнок, що дуже нагадує традиційний ліхтар Джека.
Рука мерця
Це зображення було отримано рентгенівським телескопом Chandra. Воно демонструє туманність, що знаходиться на відстані 17 тисяч світлових років від Землі. У її центрі знаходиться пульсар — залишок зорі, що вибухнула приблизно 1700 років тому. Він обертається зі швидкістю 7 обертів на секунду, впливаючи на навколишню речовину і створюючи в ній різні химерні структури, що нагадують гігантську примарну руку.
Око Саурона
На цій світлині телескопа Hubble зображена одна з найяскравіших зір нічного неба — Фомальгаут. Вона ще дуже молода і досі оточена залишковим диском, що складається з пилу та різних уламків. На знімках космічних телескопів світило нагадує гігантське око. Через це його іноді називають Оком Саурона.
Голова відьми
Цей химерний об’єкт має офіційне позначення IC 2118, але набагато відоміший під своїм неформальним прізвиськом. Насправді «Голова відьми» є відбивною туманністю в сузір’ї Ерідана, розташованою на відстані тисячі світлових років від Землі. Вона світить відбитим світлом надгіганта Рігеля. Його потужний вітер, швидше за все, відповідальний за таку незвичайну форму туманності.
Діра в небі
Завдяки своєму оригінальному вигляду, туманність NGC 1999 давно привертала увагу астрономів. Раніше вважалося, що характерна темна область в її центрі насправді являє собою настільки щільну хмару газу і пилу, що вона просто блокує все видиме світло. Однак недавні спостереження показали, що цей регіон дійсно порожній. У ньому немає ні газопилових хмар, ні зір, що ховаються всередині. Перед нами справжня космічна порожнеча.
Моторошний смайлик
Потужна гравітація найбільших структур у Всесвіті може творити зі світлом справді дивні речі: підсилювати його, а також викривляти напрямок руху фотонів, що призводить до утворення різних космічних міражів. Один з них якраз відображений на представленому знімку. Гравітація галактичного кластера SDSS J1038+4849 створила гігантський смайлик, чия посмішка справляє моторошне враження. Насправді його «очі» — це дві великі еліптичні галактики, що є частиною самого кластера, «ніс» — менша галактика. Що стосується «посмішки» і «голови», то це спотворене світло від більш віддалених галактик.
Череп та кістки
Зовнішній вигляд може бути оманливим. Дивлячись на знімки об’єкта далекого космосу NGC 2467, ми бачимо щось, що дуже нагадує вишкірений череп. Насправді перед нами зоряний «пологовий будинок», що дав початок багатьом поколінням молодих світил. Що цікаво, NGC 2467 не є єдиним об’єктом, а являє собою кілька туманностей і груп зір, що рухаються з різними швидкостями. Ця картина — результат того, що спостерігач бачить всі її об’єкти на одній лінії, і їх зображення накладаються одне на одне.
Космічний вірус
Це зображення цілком здатне викликати спогади про пандемію COVID-19, бо нагадує знімок вірусу, зроблений за допомогою електронного мікроскопа. Але насправді перед нами об’єкт не мікро-, а макросвіту. Перед нами залишок наднової, що спалахнула в сузір’ї Кассіопея в 1572 році. Він являє собою бульбашку гарячого газу, що стрімко розлітається від місця вибуху. Під час цього процесу він стикається з навколишньою речовиною, що породжує ударні хвилі та супроводжується утворенням високоенергетичного випромінювання.
Зірка смерті
Супутник Сатурна Мімас відомий з двох причин. По-перше, це найменше тіло Сонячної системи, що має кулясту форму. По-друге, завдяки кратеру Гершель, Мімас має помітну візуальну схожість зі знаменитою Зіркою смерті. Діаметр вирви становить 139 кілометрів, що більше ніж третина діаметра супутника. Цей удар дивом не знищив крижаний місяць. Що цікаво, Мімас вперше зазнімкували апарати Voyager. Вони були запущені в 1977 році — якраз тоді, коли на екрани вийшли перші «Зоряні війни».
Туманність Череп
Різні зорі вмирають по-різному. Деякі завершують своє існування в сліпучому феєрверку, інші ж скидають оболонку, перетворюючись на білих карликів. Саме це і сталося з одним зі світил, що знаходяться в центрі туманності NGC 246. Викинута ним речовина утворила химерну форму, що нагадує череп. На відміну від більшості інших об’єктів у нашому списку, в цьому випадку неофіційна назва досить точно передає суть того, що відбувається. Ми бачимо величезний поховальний саван, що огорнув недавно померлу зорю.
Привид Кассіопеї
Привиди та духи є невіддільною частиною фольклору практично всіх народів світу. Тому немає нічого дивного, що їх образи можна знайти навіть у космосі. На цьому знімку телескопа Hubble зображена туманність IC 63, також відома як Привид. Звичайно ж, в реальності цей об’єкт не має ніякого відношення до потойбічного світу. IC 63 являє собою газопилову хмару в сузір’ї Кассіопеї, яка світиться під дією сусідньої гігантської зорі. Це ж випромінювання з часом повністю знищить космічного Привида, розсіявши його речовину по всьому Чумацькому Шляху.
Моторошне обличчя
Це моторошне обличчя, здається, корчиться від болю, викликаного навколишнім вогнем. На щастя, в реальності при створенні цієї світлини ніхто не постраждав. Насправді перед нами знімок скупчення Персея, зроблений обсерваторією Chandra. «Череп» утворений коливаннями в рентгенівському випромінюванні, викликаними гарячим газом, що заповнює скупчення. Яскрава пляма в центрі зображення відповідає надмасивній чорній дірі, розташованій в центрі галактики Персей А.
