Життя може вижити під поверхнею планет завдяки космічним частинкам

Якщо життя й існує на планетах Сонячної системи, то воно здебільшого ховається під їхньою поверхнею. Однак там бракує сонячного світла. Науковці припускають, що джерелом енергії життя можуть бути високоенергетичні частинки космічного випромінювання, що здатні проникати навіть крізь кригу і камінь.

Життя може ховатися під поверхнею крижаних супутників
Життя може ховатися під поверхнею крижаних супутників. Джерело: www.posterazzi.com

Новий погляд на умови існування життя

Нове дослідження, проведене в Нью-Йоркському університеті в Абу-Дабі, виявило, що високоенергетичні частинки з космосу, відомі як космічні промені, можуть створювати енергію, необхідну для підтримки життя під землею на планетах і супутниках нашої Сонячної системи.

Дослідження показує, що космічні промені можуть бути не тільки нешкідливими у певних середовищах, але й фактично сприяти виживанню мікроскопічного життя. Ці висновки ставлять під сумнів традиційну думку, що життя може існувати тільки поблизу сонячного світла або вулканічного тепла.

Дослідження, опубліковане в Міжнародному журналі астробіології, було проведене під керівництвом Дімітра Атрі — головного науковця Лабораторії космічних досліджень Центру астрофізики та космічних наук (CASS) Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі (NYUAD).

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Радіоліз на інших планетах

Команда зосередилася на тому, що відбувається, коли космічні промені потрапляють у воду або лід під землею. Удар розбиває молекули води та вивільняє крихітні частинки, які називаються електронами. Деякі бактерії на Землі можуть використовувати ці електрони для отримання енергії, подібно до того, як рослини використовують сонячне світло. Цей процес називається радіолізом, і він може забезпечувати життєдіяльність навіть у темних, холодних середовищах без сонячного світла.

За допомогою комп’ютерного моделювання вчені дослідили, скільки енергії цей процес може виробляти на Марсі та на крижаних супутниках Юпітера і Сатурна. Вважається, що під товстим шаром льоду цих супутників ховається вода. Дослідження показало, що найбільший потенціал для підтримки життя має крижаний супутник Сатурна Енцелад, за ним йде Марс, а потім — супутник Юпітера Європа.

Розширення зони придатності для життя

«Це відкриття змінює наше уявлення про те, де може існувати життя, — сказав Атрі. — Замість того, щоб шукати лише теплі планети з сонячним світлом, тепер ми можемо розглядати місця, які є холодними й темними, за умови, що під їхньою поверхнею є вода і вони піддаються впливу космічних променів. Життя може виживати в набагато більшій кількості місць, ніж ми коли-небудь уявляли».

Дослідження представляє нову концепцію, яка називається «радіолітична зона придатності для життя». На відміну від традиційної «зони Золотоволоски» — області навколо зорі, де на поверхні планети може бути рідка вода, — ця нова зона зосереджується на місцях, де вода існує під землею і може бути активована космічним випромінюванням. Оскільки космічні промені зустрічаються у всьому космосі, це може означати, що у Всесвіті є набагато більше місць, де може існувати життя.

Ці висновки дають нові орієнтири для майбутніх космічних місій. Замість того, щоб шукати ознаки життя лише на поверхні, науковці можуть також досліджувати підземні середовища на Марсі та крижаних супутниках, використовуючи інструменти, здатні виявляти хімічну енергію, що утворюється під дією космічного випромінювання.

Це дослідження відкриває нові захопливі можливості у пошуках життя за межами Землі й свідчить про те, що навіть найтемніші та найхолодніші місця в Сонячній системі можуть мати умови, придатні для існування життя.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту