Нова наукова робота ставить під сумнів походження ключових органічних молекул, виявлених на супутнику Сатурна Енцеладі. Дослідження свідчить, що вони можуть бути побічним продуктом космічної радіації, а не безпосередніми «посланцями» з прихованого океану, що ускладнює пошуки життя.
Енцелад — це крижаний світ, що приховує під своєю поверхнею глобальний океан рідкої води. Через тріщини в льоді біля південного полюса ця вода виривається у космос, утворюючи велетенські струмені, що складаються з крижаних часток. Саме у цих хмарах космічний апарат NASA Cassini у 2005–2015 роках виявив різноманітні органічні молекули.
Це відкриття викликало справжній захват: органіка в океані може вказувати на наявність хімічних умов, придатних для життя. Проте нове дослідження запропонувало менш оптимістичне, але науково обґрунтоване пояснення.
Радіація як творець життя
Щоб з’ясувати роль космічної радіації, команда на чолі з планетологом Грейс Річардс змоделювала умови Енцелада в лабораторії. Вони створили суміш із води, CO₂, метану та аміаку — основних компонентів льоду супутника — охолодили її до -200°C і почали бомбардувати іонами води, імітуючи радіаційне середовище.
Результат був вельми цікавий: радіація викликала ланцюг хімічних реакцій, у результаті яких утворився цілий коктейль органічних сполук, включно з попередниками амінокислот. Це довело, що радіація сама по собі може створювати органічні молекули на поверхні Енцелада.
Свіжі сліди з глибин
Однак історія на цьому не завершується. Паралельне дослідження під керівництвом Нозаїра Хаваджі виявило в даних Cassini ще складніші органічні молекули, такі як ефіри та циклічні сполуки. Ключовий аргумент — ці молекули були знайдені у свіжих крижаних зернах, які провели в космосі лише кілька хвилин.
«Великі зерна, повні органіки, які щойно вилетіли з-під поверхні? Це набагато складніше пояснити радіацією», — зазначає планетолог Алексіс Буке. За кілька хвиль радіація не встигла б синтезувати такі складні речовини. Це може бути прямим доказом того, що багата органіка формується саме в глибині океану.
Пошуки тривають
Отже, наука отримала дві суперечливі, але однаково важливі теорії. Однією рукою радіація могла «забруднити» льодові вири поверхневими сполуками, а іншою — океан Енцелада може бути справді хімічно багатим і активним.
Ці відкриття лише підсилюють інтерес до Енцелада. Вони допоможуть розробити обладнання для майбутніх місій, які зможуть безпомилково відрізнити «справжні» сліди життя від космічних міражів.
«Немає кращого місця для пошуків, ніж Енцелад», — упевнений Хаваджа. І цей космічний детектив набирає нових обертів.
Раніше ми повідомляли про те, ящо на Енцеладі виявлений останній ключовий компонент життя.
За матеріалами Space
