Знайдені нові арабські записи спостереження наднових у минулому

Науковці знайшли два середньовічні тексти, в яких описуються спалахи наднових. Йдеться про події 1006 та 1181 років. Арабські автори повідомили нові важливі подробиці, які дозволяють краще зрозуміти, що тоді спостерігали люди.

Планетарна туманність, яка може бути залишком наднової 1181 року
Планетарна туманність, яка може бути залишком наднової 1181 року. Джерело: phys.org

Нові свідчення щодо наднових

Наднові — це одні з найпотужніших вибухів у Всесвіті. Вони відбуваються відносно регулярно, проте у нашій галактиці останній раз відбувалися аж у 1604 році. Через це жодна із цих подій не спостерігалася зблизька сучасними методами. Тим важливішими є свідчення про минулі спостереження, які прийшли до нас із глибини віків. І нещодавно їх стало трохи більше.

Йдеться про два арабські тексти, які описують раніше відомі спалахи 1006 та 1181 років. Особливо науковців зацікавило повідомлення про другу із цих наднових. Річ у тім, що раніше вона була відома тільки з китайських та японських хронік, тому розташування її на небі було визначене неточно.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

У новому тексті ясно згадується, що зоря спалахнула у сузір’ї, яке араби називали «рука, пофарбована хною», а ми знаємо як Кассіопею. Сам текст являє собою поему поета Сана аль-Мулька, в якій він прославляє перемогу султана Саладіна над хрестоносцями в Єрусалимі.

Другий текст являє собою історичну хроніку, складену між 1364 та 1442 роками. У ній згадуються події, що відбувалися за кілька століть до того, зокрема, поява незвичної зорі у 1006 році. Вона з’явилася там, де зараз розташована межа сузір’їв Вовка та Гідри.

Інші можливі свідчення

Історичні свідчення про наднові ненадійні й неточні. Однак вони краще, ніж нічого, і в сумі дають непогане уявлення про те, що собою являв той чи інший спалах. Зокрема, про наднову 1006 року відомо, що вона була дуже яскравою, до -7 зоряної величини. Тому її добре було видно і вдень. Проте вона спалахнула у Південній півкулі, й у Європі її майже напевно не бачили.

Наднова 1181 року була не такою яскравою. Однак її видима зоряна величина була близько 0. А це означає, що вона була приблизно такою ж яскравою, як і Вега. Тобто її все одно бачили, й мали лишитися якісь записи. Вона особливо цікавить науковців, адже, можливо, належала до рідкісного класу Іах, після якого лишається зоря-зомбі.

Отже, головне питання тепер — скільки ще стародавніх текстів, про які ми не знаємо, можуть містити описи наднових? Адже спалахи таких зір були видимі по всій Землі, але, схоже, в деяких регіонах їх просто не помітили.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту