Зовнішні кільця Урана мають різне походження

Науковці використали дані одразу кількох астрономічних інструментів для з’ясування хімічного складу двох зовнішніх кілець Урана — μ та ν. Дослідження показують, що вони мають різне походження.

Кільця Урана
Кільця Урана. Джерело: www.newscientist.com

Зовнішні кільця Урана

Астрономи, що працюють в обсерваторії імені В. М. Кека на Гаваях нещодавно опублікували дослідження походження двох зовнішніх кілець планети Уран. Для цього вони використали дані спостережень своєї власної наукової установи, а також космічних телескопів Hubble та James Webb.

Взагалі Уран був другою планетою, у якої виявили систему кілець. Це сталося у 1977 році й тоді мало хто звернув увагу, наскільки дивною вона є. Проте вже багато років вчені знають, що з двома зовнішніми її компонентами — μ та ν — щось не так.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Обидва вони є досить тьмяними й перебувають всередині системи супутників Урана. При цьому кільце μ блакитне і складається з дуже дрібних частинок льоду. Водночас кільце ν схоже на інші компоненти системи й складається з більших пилових зерен.

Водночас, коли дослідники спробували відтворити їхній повний спектр, обидва кільця продемонстрували значне поглинання на довжині хвилі близько 3 мікрометрів. Це порушило питання про те, чи мають вони спільне походження, чи сформувалися незалежно.

Різне походження

Новітні дослідження свідчать, що ці кільця мають різне походження. Кільце μ справді складається переважно з чистого льоду, тоді як кільце ν — здебільшого із силікатів і органічних сполук. Це змушує науковців замислитися над тим, звідки воно могло виникнути.

Дослідники припускають, що кільце μ утворилося з матеріалу невеликого (розміром 12 км) крижаного супутника Меб. Водночас залишається невідомим, звідки мікрометеорити могли вибити матеріал для кільця ν.

Проте значно більшу цікавість у науковців викликає кільце μ, бо єдина відома і схожа на нього структура у Сонячній системі — кільце Е Сатурна. Його утворили гейзери на супутнику Сатурна Енцеладі. Проте у порівнянні з ним Меб є надзвичайно маленьким і не може підтримувати вулканічної активності. Тож вчені все ще губляться у здогадках, чому цей супутник і пов’язане з ним кільце такі дивні.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту