29 кілометрів: місія Juno виміряла товщину крижаної оболонки Європи

Дані, зібрані місією Juno, дозволили науковцям отримати нову інформацію про будову і підповерхневу структуру крижаної оболонки, що покриває Європу. Аналіз показав, що її середня товщина становить 29 км.

Крижаний панцир Європи

Європа — це четвертий за величиною супутник Юпітера, який за розмірами лише трохи поступається Місяцю. Його поверхня повністю вкрита крижаним панциром. Наявні дані свідчать про те, що під ним ховається солоний океан, в якому можуть існувати всі необхідні для життя сполуки. Не дивно, що до нього прикута підвищена увага з боку науковців. Визначення характеристик крижаної оболонки, в тому числі її товщини, важливе для розуміння внутрішнього устрою супутника і можливості його населеності.

Знімок Європи, зроблений апаратом Juno. Джерело: NASA / JPL-Caltech / SwRI / MSSS Image processing: Björn Jónsson (CC BY 3.0)

29 вересня 2022 року апарат Juno здійснив проліт Європи, пройшовши на відстані близько 360 км від неї. Під час візиту він залучив мікрохвильовий радіометр MWR. Хоча цей прилад був розроблений насамперед для дослідження атмосфери Юпітера, він виявився дуже цінним і для вивчення його супутників. Під час прольоту Європи MWR зібрав дані приблизно про половину її поверхні, заглянувши під лід і вимірявши його температуру на різних глибинах.

Вивчивши зібрані MWR дані, вчені дійшли висновку, що середня товщина крижаної оболонки Європи становить 29 км. Ця цифра відноситься до холодного жорсткого зовнішнього шару, що складається з чистого водяного льоду. Якщо у Європи існує внутрішній, трохи тепліший конвективний шар, цілком можливо, що загальна товщина оболонки більша. Якщо ж вона містить невелику кількість розчиненої солі, як припускають деякі моделі, то оцінка її товщини зменшується приблизно на 5 км.

Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналов Луна, Солнце и Юпитер & Сатурн

До товару

Товста оболонка, як показують дані MWR, означає, що кисень і поживні речовини з поверхні повинні проходити більш довгий шлях. Розуміння цього процесу має важливе значення для майбутніх досліджень життєздатності Європи.

Тріщини та пори

Дані MWR також дають нове уявлення про склад льоду безпосередньо під поверхнею Європи. Прилад виявив наявність «розсіювачів» — нерівностей у приповерхневому льоді, таких як тріщини, пори та порожнечі, які розсіюють мікрохвилі приладу, що відбиваються від льоду (аналогічно тому, як видиме світло розсіюється в кубиках льоду). За оцінками, ці розсіювачі мають діаметр не більше кількох сантиметрів і, мабуть, простягаються на глибину десятків метрів під поверхнею Європи.

Крижана оболонка Європи в уявленні художника. Джерело: NASA / JPL-Caltech / SwRI / Koji Kuramura / Gerald Eichstädt (CC BY)

Як показують створені науковцями моделі, невеликий розмір і глибина цих утворень свідчать про те, що вони навряд чи є значущим шляхом проникнення кисню і поживних речовин з поверхні Європи в її солоний океан.

«Товщина крижаної оболонки й наявність тріщин або пор в ній є частиною складної головоломки, що дозволяє зрозуміти потенційну придатність Європи для життя», — сказав Скотт Болтон, головний дослідник проєкту Juno з Південно-західного дослідницького інституту в Сан-Антоніо. Вони також стануть у пригоді для місій Europa Clipper і JUICE, які зараз перебувають на шляху до Юпітера. Europa Clipper прибуде туди в 2030 році, а JUICE — роком пізніше.

Раніше ми розповідали про те, як радіоактивні елементи можуть підтримувати життя в океані Європи.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту