Астероїд, який спричинив вимирання динозаврів, також створив підземне середовище, придатне для існування нового життя, і, як свідчать результати нових досліджень, це середовище існувало на мільйони років довше, ніж вважалося раніше.
Гідротермальна система під кратером
Це відкриття здивувало міжнародну групу науковців, які дійшли таких висновків, поєднавши новітні методи аналізу зразків, взятих із кратера Чиксулуб у Мексиці, з комп’ютерним моделюванням геологічних наслідків падіння астероїда, що утворило цей кратер 66 млн років тому.
Дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, проливає нове світло на те, як життя могло вперше зародитися в гідротермальних системах на найранніших етапах історії Землі, та може допомогти скерувати пошуки життя на інших планетах.
Попри масштабні руйнування на поверхні, спричинені падінням астероїда, тепло, вивільнене під час падіння астероїда, нагріло розтріскані породи та підземні води, створивши під кратером потужну гідротермальну систему. Дослідники наводять докази того, що вона існувала щонайменше 8 млн років — приблизно вчетверо довше, ніж передбачали попередні оцінки. Це робить її найдовговічнішою з відомих ударних гідротермальних систем, утворених падінням астероїда.
Дослідження кратера Чиксулуб
Кратер Чиксулуб утворився в результаті падіння астероїда на півострів Юкатан у Мексиці приблизно 66 млн років тому. Удар астероїда діаметром 10 км (6 миль) мав катастрофічні наслідки, що спричинило масове вимирання, яке знищило близько трьох чвертей рослин і тварин на планеті, включаючи всіх непташиних динозаврів.
Він залишив після себе кратер діаметром майже 200 км (124 милі), а руйнівні наслідки удару проникли глибоко в земну кору. У цих екстремальних умовах гірські породи, розплавлені внаслідок удару, зіткнулися з морською водою Мексиканської затоки, утворивши пористий матеріал, що містить незліченні крихітні порожнини, з водою, нагрітою під час удару — умови, які чудово підходять для існування мікроорганізмів.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товаруУ 2016 році група науковців вирушила до кратера, щоб пробурити вершину його кільця у межах експедиції 364, організованої Міжнародною програмою океанічних досліджень та Міжнародною програмою континентального наукового буріння. Зібрані ними зразки містили багатий на калій тип польового шпату, що утворився в результаті циркуляції гарячої рідини після удару.
Доктор Аннемарі Пікерсгілл із SUERC — Центру ізотопних наук — брала участь в експедиції № 364. У SUERC в Іст-Кілбрайді (Шотландія) вона застосувала метод, відомий як аргон-аргонове датування, щоб точно визначити вік зразків польового шпату. Аналіз показав діапазон віку зразків польового шпату від часу удару 66 млн років тому до приблизно 58 млн років тому — вік тривалістю у 8 млн років.
Моделювання довготривалої гідротермальної системи
Використовуючи комп’ютерні симуляції, засновані на нових даних, команда намагалася визначити, які геологічні умови з найбільшою ймовірністю могли б сприяти існуванню такої довготривалої системи. Під час симуляцій було змодельовано низку фізичних умов на основі даних, зібраних під час бурових робіт, у поєднанні з більш складними геологічними даними, отриманими вченими за період, що минув з часу перших моделювань двадцять років тому.
Результати моделювання вказують на те, що поєднання високої проникності гірських порід, тривалого тепла від удару та природних геотермальних умов, ймовірно, сприяло збереженню системи протягом мільйонів років, що відповідає 8-мільйонному часовому проміжку, визначеному за допомогою аналізу польового шпату.
Висновки команди можуть мати значення для розуміння того, як формувалося життя на ранній Землі, а також для пошуку життя на земних планетарних тілах, де удари астероїдів були набагато частішими.
Прогрес в обчислювальних методах дозволяє дослідникам моделювати складні природні системи з безпрецедентною реалістичністю, що наближає нас до розкриття таємниць хаотичних фізичних процесів, які формують Землю та інші планетарні тіла протягом геологічних часів.
Науковці використали ці досягнення, щоб дослідити складні взаємодії між теплом, складом гірських порід та потоком води, спричинені ударом у Чиксулуб, що дозволило їм простежити, як гідротермальні системи змінювалися з часом, та визначити, як довго вони залишалися активними під кратером.
Пошук життя на Марсі та інших планетах
Доктор Пікерсгілл додала: «Ми знаємо, що такі планети як Марс, які не мають захисту у вигляді щільної атмосфери, як Земля, протягом своєї історії зазнали безлічі ударів. Це стосується й тих періодів, коли води, ймовірно, було набагато більше, і досить потужні удари могли сприяти утворенню довговічних гідротермальних систем, здатних підтримувати життя. Пористі, тріщинуваті породи, утворені в результаті ударів, створюють мікросередовища, де мікроорганізми можуть бути захищені від радіації та екстремальних температур. Ці умови дають життю шанс закріпитися та процвітати, і саме це, ймовірно, сталося тут, на Землі, мільярди років тому. З огляду на майбутнє космічних досліджень, ці висновки можуть допомогти наступним місіям на інші планети визначити, в яких ударних кратерах існування життя було б найбільш імовірним».
За матеріалами phys.org
