Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System або ж ATLAS — це автоматизована система спостереження за небом, метою якої є пошук небезпечних астероїдів. Проте паралельно вона відкриває купу інших астрономічних об’єктів. Зокрема, саме вона першою помітила міжзоряну комету 3I/ATLAS.
Комети та астероїди
Минулого тижня чимало людей могли подумати, що міжзоряна комета 3I/ATLAS розпалася на частини під час проходження перигелію, тобто найближчої до Сонця точки своєї орбіти. Насправді ж це стало наслідком накладання двох новин: повідомлення про цю міжзоряну комету та інформації про іншу, яка справді демонструє ознаки фрагментації.
Зветься вона C/2025 K1 ATLAS, і за назвою її справді легко сплутати з міжзоряною мандрівницею. Проте в цьому немає жодного злого умислу. Згідно з правилами, «хвостаті зорі» називають за прізвищем першовідкривача або назвою обсерваторії, де їх вперше виявили. І в такому випадку першими їх помітила автоматична система ATLAS.
Для того, аби пояснити, що це таке і чому вона так часто першою знаходить комети, треба почати трохи здалеку, а саме: з астероїдної загрози для Землі. Можливість того, що із нашою планетою зіштовхнеться космічний камінь непокоїть і простих громадян, і науковців. При цьому останні, на відміну від перших, ще кілька десятиліть тому зрозуміли, що справді великі об’єкти, діаметр яких вимірюється кілометрами, достатньо щільно відстежуються, і вони точно знають, що в найближчі мільйони років жоден із них небезпеки не становить.
Проте у внутрішній частині Сонячної системи повно астероїдів діаметром у кілька десятків чи сотень метрів, більша частина з яких тоді була невідкрита, не кажучи вже про те, щоб побудувати точні моделі їхніх орбіт. Жоден із них не міг би знищити життя на Землі, але цілком міг би спричинити загибель великого міста.
І найбільше ця проблема непокоїла уряд Сполучених Штатів. Тож там доручили науковцям за 20 років знайти всі потенційно небезпечні навколоземні астероїди. Повною мірою це завдання не виконане і досі, проте астрономи досягли кількох визначних результатів, одним з яких є система Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System, або ж ATLAS.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194)
До товаруЯк працює система ATLAS
З назви системи ATLAS зрозуміло, що насамперед вона призначена для виявлення тих об’єктів, які вже перебувають за лічені тижні й дні від максимального зближення з нашою планетою. Про жодне відхилення астероїдів при цьому, звичайно ж, не йдеться, проте залишається час на евакуацію людей з небезпечного району.
Надзвичайно потужний телескоп для цього не потрібний. Вважається, що достатньо, аби він міг хоч трохи бачити об’єкти 19-ї зоряної величини, а для цього навіть метрове дзеркало не обов’язкове. Інша річ, що треба зафіксувати переміщення цієї крихітної цяточки на тлі зір. А для цього необхідно оглядати все небо, і краще — по кілька разів. А потім вишукувати крихітні невідповідності.
Система ATLAS є втіленням цієї концепції. Почалася вона з 50-сантиметрового роботизованого телескопа на Халеакале (Гавайські острови), який щоночі оглядав чверть небесної сфери, потім робив 15-хвилинну перерву, знову повторював огляд, і так — чотири рази.
У 2017 році до нього приєднався його близнюк на вулкані Мауна-Лоа, розташованому за 160 км. А 2022-го до системи додали ще два аналогічні інструменти — у Чилі та Південній Африці. Усі разом вони змогли щоночі оглядати все небо і навіть порівнювати свої знімки для кращого визначення відстані до об’єкта.
Насправді система навіть у теорії працює не настільки добре через те, що свої корективи вносить погода. Але все одно вважається, що вона здатна попередити про наближення 45-метрового астероїда за тиждень до зіткнення і 120-метрового — за три тижні.
Відкриті астероїди
Певним чином ATLAS працює саме так, як треба, і вона вже відкрила неймовірну купу навколоземних астероїдів. Щоправда, успіх насправді не такий уже й гучний, оскільки деякі з найбільш визначних вона помітила вже після того, як вони зблизилися із Землею.
Наприклад, так сталося 2020 року, коли астероїд 2020 VT4 пролетів на відстані 370 км від Землі. ATLAS змогла виявити його лише через 15 годин після максимального зближення, що було дуже погано з огляду на основне завдання системи, але це все одно був успіх, бо решта обсерваторій і цього не помітили, а отримані дані допомогли розрахувати його орбіту, адже зближується із Землею він не востаннє.
Однак 2020 VT4 був лише 5–10 м у діаметрі, а от 2018 AH, що пролетів поруч із Землею 2018 року, — близько 100 м. Це взагалі був найбільший відомий астероїд з 1971 року, який пролетів між Землею і Місяцем. І знову ATLAS запізнилася, але все одно першою дізналася про його існування.
Що вже казати, якщо найзнаменитіший на сьогодні астероїд 2024 YR4, той самий, що у грудні 2032-го може врізатися в Місяць, теж був відкритий за допомогою ATLAS. Він має діаметр від 53 до 67 м і, навіть не зустрівшись безпосередньо із Землею, може наробити чимало біди.
ATLAS і «корови»
І хоча ATLAS не може похвалитися бездоганним виконанням свого основного завдання, його здатність швидко виявляти появу незвичних об’єктів на небі зробила його унікальним інструментом в арсеналі астрономів. Саме завдяки йому вдалося відкрити чимало інших космічних об’єктів: змінних зір, транснептунових об’єктів, наднових.
Наприклад, 16 червня 2018 року один із телескопів виявив незвичний спалах, положення якого збігалося з віддаленою галактикою CGCG 137—068 в сузір’ї Геркулеса. Вона була надзвичайно яскравою і вирізнялася від усього, що спостерігалося досі.
Зрештою її таки визнали надновою і позначили як AT2018cow. Останні три літери створені генератором випадкових чисел і нічого не означають. Проте вони складаються в англійське слово cow — «корова». Тож саме так згодом почали називати новий тип наднових. Що вони собою являють, досі не дуже зрозуміло, але науковці сподіваються, що нові спостереження, зокрема і дані ATLAS, допоможуть розібратися із цим.
Комети
Але що вдається ATLAS справді добре — це пошук комет. Зрештою, вони теж крихітні вогники, що повільно повзуть між зір. Їх система відкрила вже кілька десятків, і в позначенні усіх їх є її назва. Тож не дивно, що у листопаді 2025-го ми мали одночасно одразу два таких об’єкти: один довгоперіодичний, а інший — міжзоряний.
Минулого року теж було мінімум дві дуже яскраві комети, що містили у своїй назві згадку про роботизовану систему, що їх відкрила. Перша — це C/2023 A3 (Цзицзіньшань — ATLAS), яку трохи раніше за неї відкрили у китайській обсерваторії Цзицзіньшань.
Друга помітна комета — C/2024 G3 (ATLAS), яка частково розпалася під час наближення до Сонця, але була настільки яскравою, що її інколи називають великою кометою 2024 року. Загалом же можна сказати, що система ATLAS тільки розпочинає пошук комет, тож «хвостатих гостей» із такою назвою ми побачимо ще чимало. І цілком ймовірно, що серед них будуть і ті, котрі залетіли до нас із міжзоряного простору.
