Перший в історії знайдений у Сонячній системі міжзоряний об’єкт Оумуамуа являє собою не комету, а фрагмент тіла, що нагадує Плутон. Такого висновку дійшла команда дослідників з Університету Аризони.
Оумуамуа був знайдений у 2017 році вже після проходження ним перигелію. Спочатку об’єкт був класифікований як астероїд. Однак пізніше астрономи зафіксували негравітаційне прискорення Оумуамуа. Більшість учених інтерпретувала його як наслідок сублімації летких речовин, а це означає, що в реальності цей об’єкт є кометою (втім, є і куди більш екзотична теорія, згідно з якою Оумуамуа насправді був інопланетним зондом).
Однак тепер астрономи висунули нову гіпотезу, що пояснює дивну поведінку Оумуамуа. На їхню думку, в реальності він може являти собою фрагмент «екзоплутона»: уламок, що складається майже цілком з азотного льоду.
Спостереження, проведені космічним апаратом New Horizons під час прольоту Плутона 2015 року, засвідчили, що більша частина його поверхні складається з азотного льоду, тоді як водяний лід відіграє роль гірських порід. Результати моделювання показали, що в минулому Плутон був цілком покритий азотним льодом. Однак за мільярди років його частину було «зішкреблено» під час зіткнень з іншими небесними тілами.
Ба більше, спочатку в Сонячній системі було набагато більше подібних тіл. За оцінками вчених, у ній було матеріалу для формування до 2000 об’єктів, схожих на Плутон, а також 6000 інших, більших карликових планет. Однак надалі під час зміни орбіт планет-гігантів частина з них перейшли на ближчі до Сонця орбіти та випарувалися, а інші були викинуті за межі Сонячної системи.
Подібні планетарні танці мають бути звичайним явищем і для інших зір. А це означає, що в міжзоряному просторі має бути велика кількість об’єктів на кшталт Плутона і ще більша кількість їхніх азотних осколків.
На думку авторів дослідження, всі характеристики Оумуамуа можна пояснити тим, якщо він являє собою пласт азотного льоду. Ідеться про його швидкість, яка менша за швидкість типових міжзоряних комет, незвичайну витягнуту форму, а також спектр, який вказує на те, що поверхня багата на азот. Найімовірніше, Оумуамуа викинули з молодої зоряної системи, і її вік не перевищує 2 млрд, а можливо навіть і 500 млн років. Вчені припускають, що він прилетів із рукава Персея — найближчого до Сонця спірального рукава Чумацького Шляху.
Саме завдяки великій кількості азоту, Оумуамуа було так легко виявити. Хоча залишки водяного льоду можуть бути більш поширеними, азотний лід світиться яскравіше. Але він також легко випаровується. За оцінками дослідників, до моменту спостереження Оумуамуа втратив понад 90 % маси, яку він приніс у Сонячну систему.
За матеріалами Space.com
