Далека спіральна галактика виглядає незвично асиметричною. Один її рукав густо всипаний молодими зорями, а протилежний майже порожній. До такого стану призвели дві різні сили, й давніша з них подіяла ще сотні мільйонів років тому. Втрати виявилися великими, проте нові зорі в ній утворюються й досі.
Форма без чіткої категорії
Галактика NGC 4654 належить до проміжного спірального типу. За формою такі системи стоять посередині між тими, що мають виражену перетинку в центрі, й тими, де вона відсутня. У цьому випадку така структура є, проте помітна слабко.
Розташований цей об’єкт у скупченні галактик у сузір’ї Діви, одному з найбагатших і наймасивніших. Від Землі його відділяють 72 млн світлових років. Знімок, який отримали за допомогою космічного телескопа Hubble й оприлюднили на сайті NASA, охоплює лише частину картини, бо довгий газовий хвіст тягнеться далеко за межі кадру.
Дія напірного тиску
Простір між членами скупчення заповнений гарячим розрідженим газом. Це так зване внутрішньокластерне середовище. Галактика рухається крізь нього з дуже високою швидкістю.
Передній край диска від цього стискається і набуває округлої, чітко окресленої форми. На новому зображенні він добре помітний.
З протилежного боку холодний газ відтягується назад і формує витягнутий хвіст. Такий процес називають відривом газу під дією напірного тиску.
Наслідок давнього зближення
Асиметричним виявився і розподіл світил, а для спіральних систем це рідкість. Рукав на передньому краї багатий на зорі та газ, тоді як у протилежному їх помітно бракує. Самого напірного тиску для такого ефекту замало, вважають дослідники.
Пояснення пов’язали з іншою галактикою того самого скупчення — NGC 4639. Приблизно 500 млн років тому обидва об’єкти зблизилися, і гравітаційна взаємодія витягнула частину газу вздовж одного боку диска. Зараз між ними велика відстань, проте нестача світил у тому рукаві збереглася.
Зореутворення не зупинилося
Зазвичай у галактик, що втрачають холодний газ, темпи утворення нових зір падають. У NGC 4654 цей показник тримається на рівні майже двох сонячних мас щороку, як і в інших систем схожого розміру. За такою швидкістю вона не поступається Чумацькому Шляху, де щороку з’являється приблизно стільки ж молодих зір.
Свіжі дані Hubble охоплюють вузьку смугу червоного світла, яку випромінюють хмари збудженого газу. За нею визначають ділянки, де нещодавно сформувалися молоді зорі.
На знімку вони мають вигляд яскраво-рожевих бульбашок. Розсіяні вони від переднього рукава до зовнішнього краю диска, а частина оточує слабку центральну перемичку.
Ширша дослідницька мета
Матеріал для цього зображення зібрали в межах двох наукових проєктів. Обидва присвячені зв’язку між газом усередині галактик і появою в них молодих зір.
Під спостереження потрапила велика вибірка яскравих систем у найближчому космічному оточенні. Астрономів цікавить, як газ переміщується в дисках і за яких умов він стискається у зорі та їхні скупчення. Окремий напрям — це зворотний вплив молодих світил на довколишню речовину.
