Що побачити у сузір’ї Діви: гід найцікавішими об’єктами

Сузір’я Діви містить велику кількість яскравих зір, про які варто розповісти. Інші його світила відомі тим, що навколо них обертаються екзопланети. Також саме в його напрямку розташоване найближче до нас надскупчення галактик. І все це заслуговує на те, що про нього поговорити.

Зоряна Діва

Астрологи переконані, що 23 серпня Сонце увійде у сузір’я Діви. Насправді це станеться майже на місяць пізніше — 17 вересня. Причин цьому декілька, основна з яких — прецесія осі обертання Землі. Докладніше про це можна прочитати ось у цій статті.

З усіх зодіакальних сузір’їв саме в Діві Сонце перебуває найдовше — 44 дні. Залишає воно його тільки 30 жовтня. Крім того, в цьому ж сузір’ї розташована точка осіннього рівнодення.

Взагалі Діва — це дуже велике сузір’я, в якому вистачає помітних світил. Але саме в момент, коли Сонце перебуває в ньому, роздивитися їх неможливо, бо вони з’являються на небі вдень.

Щоб роздивитися сузір’я Діви, треба спостерігати його наприкінці зими — початку весни, коли воно підіймається найвище в середині ночі. Тоді найкращий спосіб його відшукати — почати з сузір’я Лева, про яке можна прочитати ось тут, а вже на схід від нього розташоване те, що вам потрібно.

Небесна богиня

Як і у випадку з іншими зодіакальними сузір’ями, назва «Діва» прийшла до нас від стародавніх еллінів та римлян. Щоправда, першими жінку в цій групі світил побачили не вони, а вавилоняни, які опанували спостереження за небом набагато раніше. Вони вважали, що це — богиня плодороддя Шала.

Саме від них походить традиція вбачати у найяскравішій зорі сузір’я колос, який жінка тримає у руці. Власне, в перекладі з латини «Спіка» — це і є колос. Коли ж астрологію перейняли від них греки, то вони почали бачити у небесній жінці власну богиню родючості — Деметру. Потім те саме повторилося з римлянами, для яких це сузір’я ототожнювалося із Церерою.

Цікаво, що зв’язок цього сузір’я зі збором врожаю вбачали й стародавні єгиптяни. Але зрештою, з огляду на те, що Сонце входить в нього саме тоді, коли у Північній півкулі Землі всі збирають зерно, нічого дивного в цьому немає.

Найяскравіші зорі

Спіка, або ж α Діви, є найяскравішою зорею цього сузір’я. Вона взагалі входить у 20 найпомітніших зір на небі. Разом з Арктуром та Денеболою вона утворює астеризм Весняний Трикутник. Насправді ж, усі ці три світила розташовані достатньо далеко одне від одного.

Фізично Спіка являє собою подвійну систему, що перебуває на відстані 250 св. років від нас. Вона є достатньо молодою і має вік у 12,5 млн років. До її складу входять дві блакитні зорі, що обертаються одна навколо одної лише за 4 дні.

Перша з них у 11,4 раза перевищує Сонце за масою і у 7,47 раза — за радіусом. Друга — у 7,21 за масою та у 3,74 — за радіусом. При цьому вони значно гарячіші за нашу зорю, і тому за світимістю перевищують її у тисячі разів.

Друга за яскравістю зоря сузір’я називається γ Діви, або ж Поррімою. Її назва прийшла до нас зі Стародавнього Риму. Так називали богиню пророцтв. Вона вважається покровителькою віщунок.

Порріма розташована на відстані лише 38 св. років від нас і являє собою пару зір спектрального класу F, що обертаються одна навколо одної за 169 земних років. Їхня орбіта дуже ексцентрична, тобто відстань при цьому змінюється дуже сильно. Маса кожної зорі приблизно на 40 % більша, ніж у Сонця, а за світимістю вони перевищують його у 4 рази.

Третя за яскравістю зоря сузір’я — ε Діви, або ж Віндемінатрікс. З латини її трохи дивне ім’я можна перекласти як «збирач винограду», що пов’язане з тим, що на небі вона сходила саме в ту пору, коли наставав час збирати солодкі грона.

Віндемінатрікс віддалена від нас на 110 св. років. Вона масивніша за Сонце у 2,7 раза і, попри не такий уже великий вік у 700 млн років, уже починає сходити з Головної послідовності, хоча все ще є жовтою зорею з температурою поверхні дещо нижчою, ніж у нашого світила.

Водень всередині неї вже закінчується, починає «горіти» гелій, а радіус в 11 разів більший, ніж у Сонця. У майбутньому її діаметр ще збільшиться, вона перетвориться на червоний гігант, а потім у найближчі сотні мільйонів років скине зовнішні оболонки та перетвориться на білий карлик.

Екзопланети

У сузір’ї Діви вистачає не тільки яскравих зір, але й тих світил, навколо яких обертаються цікаві екзопланети. Найближча з них — зоря Росс 128, розташована на відстані у 10,9 св. року від нас. Це — червоний карлик, маса якого складає 18 % від сонячної.

Поки що біля цієї зорі виявили лише одну планету. Це гаряча суперземля, маса якої на 80 %, а радіус — на 60 % більші, ніж у нашої планети. Один оберт навколо своєї зорі вона робить за 9,9 земної доби.

Її орбіта має достатньо великий ексцентриситет у 0,21 і розташована поблизу від внутрішньої межі зони золотоволоски. Теоретично шанси, що на ній є життя, є, але, скоріш за все, за її маси вона має потужні атмосферу та гідросферу, а вони спричиняють значний парниковий ефект, перетворюючи планету на аналог Венери.

Інше близьке до нас світило, що має власну планетну систему — 61 Діви. Це жовта зоря головної послідовності, маса якої складає 92 %, а світимість — 83 % сонячної. Розташована вона на відстані у 27,8 св. року від нас, що робить її потенційно цікавою для організації міжзоряного польоту.

61 Діви має три планети. Перша з них, 61 Діви b, має масу принаймні у 5,1 раза більшу, ніж у Землі. Щодо планет такого розміру, серед вчених зараз точаться суперечки, чи схожі вони більше на дуже велику Землю, чи на маленький Нептун, чи, можливо, являють собою щось середнє, наприклад, планету, вкриту океаном, атмосфера біля поверхні якої настільки щільна, що більше нагадує рідину.

У будь-якому разі, 61 Діви b дуже гаряча, що й не дивно, з огляду на те, що один оберт навколо зорі вона робить за 4,21 земної доби. Температура на її поверхні сягає 1054 К. Вона настільки висока, що в цих умовах мають плавитися навіть деякі гірські породи.

Друга планета системи, 61 Діви с, являє собою гарячий нептун. Її маса у 19 разів перевищує земну, а один оберт навколо зорі вона робить за 38 діб. Виходячи з радіуса її орбіти, вона має бути принаймні такою ж гарячою, як Меркурій.

Третя планета системи — 61 Діви d. Вона являє собою невеликий газовий гігант, який приблизно у 12 разів масивніший за Землю. Один оберт навколо зорі він робить за 123 земні доби. Це означає, що температура на ньому чи на якомусь з його гіпотетичних супутників має бути занадто високою для існування життя.

Також у сузір’ї Діви є зоря Росс 458. Відстань до неї складає 37,6 св. років. Насправді вона являє собою пару червоних карликів, які обертаються навколо спільного центру мас за 13,6 року. Маса більшої з них складає 55 % сонячної, меншої — близько 9 %. І ось навколо обох цих зір обертається ще й третій об’єкт. Маса його приблизно у 11 разів перевищує юпітеріанську, що означає, що він є або дуже маленьким і холодним коричневим карликом, або ж дуже великим газовим гігантом.

Галактики та їхні скупчення

Крім усього вищепереліченого, сузір’я Діви надзвичайно багате на галактики. Зокрема, саме тут розташована галактика «Сомбреро», або ж М104. Ця велика зоряна система віддалена від нас на 30 млн св. років. Темна пилова смуга справді робить її схожою на широкополий капелюх.

Крім того, саме у сузір’ї Діви розташоване однойменне скупчення галактик. Його членом є, наприклад, гігантська еліптична галактика М87, відома як потужне джерело радіовипромінювання. З її центру бере початок велетенський струмінь, що простягнувся на мільйони світлових років. Саме у ній розташована та надмасивна чорна діра, зображення якої отримав у 2019 році Телескоп горизонту подій (EHT).

Іншим членом цього скупчення є М86 — ще одна велика еліптична галактика. Вона відома тим, що між нею і сусідньою зоряною системою NGC 4438 існує міст з іонізованого водню. Приблизно такий само вигляд мають і деякі інші пари галактик по сусідству.

Також до складу скупчення Діви входять такі галактики, як М49, М59, М60, М62 та М84. Загалом же скупчення налічує близько 1500 членів. Воно ділиться на два скупчення, які називають Діва А та Діва В.

При цьому скупчення Діви є центром надскупчення Діви, значно масштабнішої космічної структури, куди входить і Місцева група з галактикою Чумацький Шлях. До його складу входить близько 30 тис. зоряних систем, а маса оцінюється у 10¹⁵ сонячних.

Крім усього вищезазначеного, саме у сузір’ї Діви розташований найвіддаленіший космічний об’єкт, доступний для спостереження у любительський телескоп. Мова про квазар 3C 273. На небі він перебуває приблизно там, де і скупчення Діви, однак насправді розташований далеко за ним.

3C 273 являє собою надмасивну чорну діру в центрі галактики, віддаленої від нас на 2,4 млрд світлових років. Ця зоряна система так далеко, що її ледве бачать найпотужніші телескопи.

Однак на саму чорну діру постійно падає речовина і частина її викидається назовні у вигляді випромінювання. Воно й формує пляму на небі, яка має 12 зоряну величину, тобто доступна найпотужнішим аматорським телескопам.