Дослідники з Університету Макгілла та установ, що співпрацюють із ним, склали карту атмосфери коричневого карлика SIMP 0136. У цьому їм допоміг космічний телескоп James Webb (JWST).
SIMP 0136 розташований на відстані 20 світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Риби. Він не обертається навколо будь-якої зорі, має вельми цікаві характеристики — його маса приблизно в 13 разів перевищує масу Юпітера. Це ставить SIMP 0136 якраз на кордон, що розділяє газові гіганти та коричневі карлики.
Коричневі карлики також називають невдалими зорями. На відміну від газових гігантів, у їхніх надрах можуть іти деякі термоядерні реакції, але їхньої маси недостатньо для запуску реакцій синтезу за участю водню. Тому після свого формування вони остигають, а їхня світність зменшується.
Оскільки SIMP 0136 є об’єктом, що вільно дрейфує, не має компаньйонів і не обертається навколо будь-якої іншої зорі, чиє світло може перешкодити спостереженням, це робить його ідеальною лабораторією для вивчення атмосфери. Група дослідників вирішила скористатися цією обставиною і залучила телескоп JWST.
Спостереження показали, що SIMP 0136 обертається навколо своєї осі з періодом у 2,4 години. Аналізуючи найдрібніші коливання яскравості на різних довжинах хвиль, команда виявила, що світло SIMP 0136 формується принаймні трьома окремими шарами атмосфери. Кожен шар містить хмари, що складаються з різних матеріалів, таких як форстерит (гірська порода) і залізо, з різними температурами та хімічним складом.
Вчені припускають, що по всій SIMP 0136 розкидані численні дрібні нерівномірні хмари з різними температурами та хімічним складом. Хоч їм і не вдалося створити метеорологічну карту, вони визначили, що деякі шари атмосфери мають явні ознаки асиметрії між північчю і півднем. Ця асиметрія важлива, оскільки означає, що майбутні спроби скласти карту атмосфери цього світу повинні будуть проводитися у двох вимірах: за довготою і широтою.
Дослідження також показало, що жодна модель не може пояснити спостережувані дані; тільки комбінація кількох атмосферних моделей може відтворити спектр. Це відкриття підтверджує теорії, що коричневі карлики та гігантські екзопланети мають хаотичну, швидко мінливу погоду, схожу на смуги Юпітера, але набагато більш турбулентну.
За матеріалами Phys.org
