Космічна самотність: чи справді людство — єдиний розумний вид у Всесвіті

Ідея про те, що людство не є чимось особливим у космічних масштабах, століттями панувала в науці. Однак нове дослідження ставить під сумнів цей принцип і пропонує несподівану відповідь на запитання, чому ми досі не знайшли братів по розуму.

Red Dwarf
Ілюстрація кам’янистої планети, що обертається навколо червоного карлика. Згенеровано ШІ Copilot

Спадок Коперника

З часів Миколая Коперника, який усунув Землю з центру Всесвіту, наука послідовно «знижувала» нашу роль. Виявилося, що Сонце — лише одна з мільярдів зір у Галактиці, а наша Галактика — одна з мільярдів подібних. Ця тенденція породила коперниківську революцію: Земля та людство не займають привілейованого місця, а життя має бути звичайним явищем у космосі. Ця логіка зосередила увагу астробіологів на червоних карликах — найпоширеніших зорях, навколо яких частіше знаходять скелясті планети, розташованих у «зонах життя».

Коперник
«Астроном Коперник, або Розмови з Богом» — картина польського художника Яна Матейка. Джерело: wikiart.org

Аргументи песимістів

Професор Колумбійського університету Девід Кіппінг вирішив перевірити, чи справді ми типові. Він звернув увагу на два ключові факти:

  • Рідкісність Сонця. Наша зоря належить до класу G — таких серед зір лише кілька відсотків. Навіть більше, Сонце — дуже спокійна зоря-одинак із двома планетами-гігантами на зразок Юпітера, що є рідкістю. Такі гіганти, як Юпітер, часто служать «захисним щитом» для внутрішніх планет, притягуючи небезпечні астероїди.
  • Ми — «ранні пташки». Наша Сонячна система утворилася, коли Всесвіту вже було 9 млрд років. Але червоні карлики можуть існувати трильйони років. Чому ж розумне життя з’явилося так «рано»? Це змушує задуматися, чи є наше існування винятком.

Жорсткі висновки

Кіппінг провів баєсівський аналіз, щоб оцінити ймовірність нашого існування. Результат вражає: шанси того, що ми є типовим явищем, становлять 1 до 1600. Це — вагомий доказ на користь унікальності людства.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Аналіз вказує на можливе рішення: зорі з масою менше 0,34 сонячної (а це дві третини всіх зір у Всесвіті, включаючи червоні карлики) з ймовірністю 95 % не здатні породити розумне життя.

Новий вектор для пошуків

Habitable Worlds Observatory
Ілюстрація космічної обсерваторії Habitable Worlds Observatory (HWO)

Це погана новина для місій, націлених на пошук життя біля червоних карликів, таких як Проксима b. Хоча повністю виключати можливість життя на таких планетах не можна, пріоритети мають змінитися.

Майбутні дослідження, такі як запланована обсерваторія Habitable Worlds Observatory (HWO), мають зосередитися на пошуку аналогів Землі навколо зір, подібних до нашого Сонця. Як резюмує Кіппінг, хоча червоні карлики й залишаються цікавими об’єктами, зорі класу G мають бути головною метою в нашій надії знайти позаземні цивілізації.

Раніше ми розповідали про те, де в Сонячній системі позаземне життя може собі знайти домівку.

За матеріалами Universe Today

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту