Найближчими тижнями космічні апарати Hera та Europa Clipper пролетять через область простору, в якій простягнувся хвіст комети 3I/ATLAS. Це тільки третій міжзоряний об’єкт, тож науковцям було б цікаво дізнатися, що собою являють частинки, які вириваються з її поверхні.
Хвіст міжзоряної комети
Комета 3I/ATLAS наробила в останні кілька місяців чимало галасу. Й не дивно, адже це лише третій міжзоряний об’єкт, відомий людству. Про нього розповідають безліч страшних вигадок, однак є і справді цікаві науковцям питання. Нещодавно на сервері препринтів arXiv вийшла стаття про те, що вже найближчими тижнями у науковців з’явиться шанс отримати відповіді на деякі з них.
3I/ATLAS саме проходить перигелій — найближчу до Сонця точку своєї траєкторії. І у неї не просто з’явився хвіст, він весь час подовжується. У ньому знайшли значні викиди води, зокрема іонів OH–, які є продуктом розпаду її молекул і можуть впливати на глобальне магнітне поле Сонячної системи.
Шанс дослідити хвіст міжзоряної комети з’явився завдяки апаратам Hera та Europa Clipper. Кожен із них прямує до своєї мети, але вони саме будуть пролітати крізь хвіст комети 3I/ATLAS. А він, до речі, спрямований зовсім не туди, куди більшість людей думає.
Що зможуть побачити апарати
Те, що комета 3I/ATLAS саме проходить перигелій, а значить починає віддалятися від Сонця, не означає, що хвіст тягнеться за нею. Він є потоком частинок, які з її поверхні «здуває» сонячний вітер. Тож він завжди спрямований у бік від Сонця. Тому ситуації, коли комета летить хвостом уперед, цілком звичайні.
Але це також означає, що напрямок, в якому розвернутий хвіст комети, ще треба розрахувати. Для отримання цих оцінок астрономи використовували модель під назвою Tailcatcher, яка оцінює траєкторію руху іонів комети на основі різних швидкостей вітру. Потім вона розрахувала мінімальну відстань промаху для даного космічного апарата щодо центральної осі хвоста комети. На жаль, точність моделі залежить від точності даних про сонячний вітер, які зазвичай збираються лише постфактум, що, звичайно, недостатньо для досягнення потенційної мети місії.
Hera проходитиме крізь хвіст комети між 25 жовтня і 1 листопада, а Europa Clipper — між 30 жовтня і 6 листопада. Перший із них перебуватиме при цьому за 8, а другий — за 8,2 млн км від ядра комети.
Не було жодних приладів, які могли б потенційно виявити іони, що очікуються у хвості, або магнітну «драпірувальну структуру», яка характеризує вплив атмосфери комети на магнітне поле, що несе сонячний вітер. Однак Europa Clipper має такі інструменти — його плазмовий прилад і магнітометр є саме тим, що потрібно для безпосереднього виявлення цих іонів і змін магнітного поля.
Скористатися цією випадковістю, м’яко кажучи, складно, але, крім того, на це є дуже обмежений час. Не зрозуміло, чи побачать контролери місії Hera (а може, що ще важливіше, Europa Clipper) повідомлення вчасно, щоб вжити заходів щодо їхнього потенційного проходження через кому, але якщо вони це зроблять, то можуть стати першими в історії людства, хто безпосередньо візьме зразок міжзоряного хвоста комети.
За матеріалами phys.org
