Астрономи з Ворицького університету виявили хімічний відбиток багатого водою фрагмента загиблої планети. Прямо зараз він поглинається білим карликом.
Вважається, що комети та крижані планетезималі були відповідальні за доставлення води на Землю. Існування цих крижаних об’єктів є необхідною умовою для розвитку життя, проте їх неймовірно складно ідентифікувати за межами нашої Сонячної системи, оскільки вони мають невеликі розміри, слабко помітні та потребують хімічного аналізу.
Але нещодавно астрономам вдалося виявити вагомі докази того, що крижані тіла, багаті леткими речовинами, здатні доставляти воду та інгредієнти для життя, існують у планетних системах за межами нашої. Відкриття було зроблено за допомогою телескопа Hubble. Під час спостережень білого карлика WD 1647+37 йому вдалося виявити щось цікаве. Як правило, атмосфери подібних тіл містять водень і гелій. Але в спектрі WD 1647+375 були знайдені такі елементи, як вуглець, азот, сірка і кисень.
Раніше вченим уже доводилося знаходити білі карлики зі спектрами, в яких крім водню і кисню були присутні такі елементи, як кальцій і залізо. Це, свого роду, свідчення космічного злочину. Коли уламок планети або астероїд підходять занадто близько до білого карлика, вони розриваються ним на частини, а потім їхня речовина випадає на його поверхню, залишаючи хімічні відбитки в атмосфері. За ними астрономи потім можуть відновити особистість «жертви».
Особливість нинішньої знахідки полягає в тому, що до цього астрономам практично ніколи не доводилося знаходити сліди поглинання уламків, багатих леткими речовинами. Але в такому випадку ультрафіолетова спектроскопія показала, що матеріал, поглинений WD 1647+375, містив високий відсоток азоту (~5%) від своєї маси. Це найвищий вміст азоту, коли-небудь виявлений у спектрі білого карлика. Атмосфера WD 1647+375 також отримала набагато більше кисню, ніж можна було б очікувати, якби поглинений об’єкт був кам’яним — на 84% більше. Це вказує на те, що об’єкт був крижаний.
Астрономи також встановили мінімально можливі розміри об’єкта. Його уламки живили карлик протягом щонайменше останніх 13 років зі швидкістю 200 тонн на секунду. Це означає, він мав діаметр не менше 3 км, що відповідає розміру комети.
Однак це мінімальна оцінка, заснована на спостережних даних. У реальності, акреція може займати сотні тисяч років. Тобто, об’єкт міг мати діаметр близько 50 км і масу квадрильйон тонн. Усе це малює картину крижаного/багатого водою планетезималя (що складається на 64 % з води), який поглинається білим карликом. На думку астрономів, найімовірніше, він є фрагментом карликової планети, подібної до Плутона.
Раніше ми розповідали про знайдену телескопом Hubble рідкісну систему, що складається з білого карлика та блакитного бродяги.
За матеріалами Phys.org
