Марс є найбільш вивченою планетою Сонячної системи після Землі. Зараз на його орбіті працюють шість космічних апаратів, що належать чотирьом різним космічним агентствам. Компанію їм складають два марсоходи та дрон, який перекваліфікувався в автономну метеостанцію. Розповідаємо про ці апарати, їх основні завдання і відкриття.
Марсіанська армада NASA
З усіх космічних агентств найбільшою марсіанською армадою володіє NASA. Вона складається з трьох орбітальних і трьох наземних апаратів.
Найстарішим з них є Mars Odyssey, запущений у вже такому далекому 2001 році (звідси, до речі, і його назва — апарат отримав її на честь «Космічної одіссеї 2001 року»). Він є найдовговічнішим марсіанським апаратом в історії, а з усіх міжпланетних місій в цьому аспекті поступається лише парі легендарних зондів Voyager.
Основною метою Mars Odyssey було картографування поверхні Марса. За роки роботи апарат зробив майже півтора мільйона знімків Червоної планети у видимому та інфрачервоному діапазонах, склавши її глобальну карту. Надалі вона використовувалася для підбору місць посадки наступних марсіанських місій. Mars Odyssey також зумів виявити великі запаси водяного льоду під поверхнею Червоної планети, зібрав дані про радіаційний стан в її околицях, займався вивченням сезонних змін полярних шапок і проводив знімкування Фобоса.
Звичайно, таке тривале перебування в космосі не могло не позначитися на технічному стані Mars Odyssey. У нього вийшов з ладу один з основних наукових інструментів і майже підійшли до кінця запаси палива. За оцінками інженерів, їх вистачить до кінця цього, початку наступного року. Втім, Mars Odyssey може припинити роботу і раніше в разі прийняття проєкту бюджету NASA на 2026 рік, що передбачає дострокове закриття місії.
MRO (Mars Reconnaissance Orbiter), ймовірно, є одним з найвідоміших марсіанських дослідників в історії. Він знаходиться на орбіті навколо Марса з 2006 року. За цей час він передав на Землю понад 400 терабайтів даних, включно з мільйонами знімків його поверхні.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Дані MRO істотно розширили наші знання про Марс. Він склав найдетальнішу карту поверхні Червоної планети та виявив безліч геологічних формацій, що дозволили зазирнути в її минуле. Його дані використовувалися і продовжують використовуватися для пошуку місць посадки марсіанських експедицій. Також він активно використовується в якості космічного «детектива». Знімки MRO дозволили розкрити таємницю зникнення зонда Beagle 2 і долю посадкової платформи Schiaparelli. Крім цього, він регулярно проводить знімкування нових кратерів, що утворюються на Марсі в результаті падіння на нього астероїдів.
І нарешті, MRO відіграє ключову роль у забезпеченні зв’язку з марсоходами NASA, ретранслюючи їхні дані на Землю. Швидше за все, він ще довго буде цим займатися. За останніми оцінками, залишків палива у MRO вистачить для продовження роботи до середини наступного десятиліття.
Апарат MAVEN є наймолодшим з марсіанських дослідників NASA. Його запустили у 2013 році. MAVEN використовується для вивчення марсіанської атмосфери. За роки роботи він виміряв швидкість її витоку в космос. Також MAVEN вивчив її взаємодію з сонячним вітром, хвостом комети C/2013 A1, і виміряв рівень радіації в околицях Марса. Подібно до MRO, MAVEN також відіграє дуже важливу роль у забезпеченні зв’язку з марсоходами, ретранслюючи їхні дані на Землю.
Як і Mars Odyssey, зараз MAVEN знаходиться під загрозою скасування через проєкт нового бюджету NASA, який просуває Білий дім. Але ентузіасти космонавтики сподіваються, що місію вдасться врятувати. Її передчасне закриття завдасть помітного удару по американських планах освоєння Марса.
Марсоходи та дрон, що став метеостанцією
Крім трьох орбітальних апаратів, NASA також належать два марсоходи, що працюють на поверхні Червоної планети. Першим є Curiosity, який здійснив посадку в кінці 2012 року. Ровер проводить дослідження на території кратера Ґейла, на дні якого колись було озеро.
За час своєї місії Curiosity проїхав понад 35 км. Це позначилося на його стані. У деяких колесах ровера утворилися дірки, а його радіоізотопний термоелектрогенератор зараз виробляє набагато менше енергії, ніж під час посадки. Проте ровер, як і раніше, успішно справляється зі своїми завданнями, і в NASA сподіваються, що він пропрацює ще чимало років.
Ровер Perseverance, який здійснив посадку в лютому 2021 року, був створений на базі Curiosity, але має набір більш досконалих наукових інструментів. Вони дозволили йому зробити чимало гучних відкриттів, зокрема нещодавнє виявлення біосигнатур. Також марсохід збирає зразки ґрунту, які в майбутньому можуть бути доставлені на Землю спеціальною місією.
Perseverance сів на Марс разом з дроном-вертольотом Ingenuity. У 2024 році він зазнав аварії й втратив можливість літати. Після цього інженери перевели його в режим роботи автономної метеостанції. Передбачається, що кожен день він прокидається, робить знімки поверхні та збирає дані про температуру. Так це чи ні, зараз неможливо перевірити: Perseverance віддалився занадто далеко від дрона, щоб підтримувати з ним зв’язок. Але інженери NASA вважають, що Ingenuity зможе працювати в такому режимі близько 20 років.
У майбутньому дрон може бути підібраний якоюсь місією. Дані, що зберігаються всередині нього, зможуть не тільки принести користь розробникам марсіанської техніки, але й дозволять вченим отримати довгострокове уявлення про марсіанські погодні умови та рух пилу.
Європейські дослідники Марса
Європейська космічна агенція може похвалитися двома апаратами, що працюють на марсіанській орбіті. Першим є Mars Express, який був запущений ще у 2003 році й поступається за терміном служби лише Mars Odysseus.
Попри поважний вік, Mars Express продовжує регулярно радувати нас різними відкриттями. Багато з них стали можливими завдяки наявності на його борту радара. Аналіз його даних, зокрема, виявив ознаки існування рідкої води в надрах планети. Також Mars Express зазнімкував у високій роздільній здатності знамените «Обличчя на Марсі». На розчарування всіх уфологів, воно виявилося не інопланетним артефактом, а лише скельною формацією.
Апарат TGO працює на орбіті навколо Марса з 2016 року. Його основне завдання — вивчення атмосфери планети та пошук в ній рідкісних сполук, що вказують на можливість існування життя. Апарат також склав глобальну карту, що дозволяє оцінити відсоток вмісту водяного льоду в підповерхневих шарах Марса.
Спочатку передбачалося, що TGO буде працювати в тандемі з марсоходом Rosalind Franklin. Але через повномасштабне вторгнення росії в Україну і розрив співпраці між ESA та «Роскосмосом» останній залишився на Землі. Можливо, ровер буде запущений у 2028 році, однак ця дата ще може змінитися.
Нові дослідники Марса
NASA та ESA є «старожилами» у справі вивчення Марса. Однак останніми роками у них з’явилися конкуренти у вигляді нових космічних держав, які запустили власні марсіанські місії. Однією з них є ОАЕ. У 2020 році вона відправила до Марса першу в історії арабську міжпланетну місію, яка отримала назву «Аль-Амаль».
Ключова наукова мета, поставлена перед цією місією — створення повної картини марсіанської атмосфери. Апарат досліджує, як змінюється погода протягом місцевого дня і року, вивчає метеорологічні події в нижніх шарах атмосфери, такі як пилові бурі, а також спостерігає за кліматом у різних географічних областях Марса. На основі знімків «Аль-Амаль» вчені також створили тривимірну карту поверхні планети.
Китайська місія «Тяньвень-1» теж була запущена у 2020 році. Вона стала першим кроком Піднебесної в досить амбітній програмі з підкорення Червоної планети. Основним завданням апарата є глобальне обстеження Марса, зокрема картографування морфології та геологічної структури планети, вивчення характеристик поверхневого шару та розподілу водяного льоду в ньому, аналіз складу матеріалів поверхні, вимірювання параметрів іоносфери планети, електромагнітного та гравітаційного полів і отримання інформації про клімат Марса.
Завдання, покладені на «Тяньвень-1», мають досить амбітний характер. Але це лише передумова до значно складнішої та дорожчої місії «Тяньвень-3». В її межах Китай планує вперше в історії доставити на Землю зразки марсіанського ґрунту. На цей час запуск «Тяньвень-3» запланований на 2028 рік.
