Міжзоряна комета 3I/ATLAS викликала суперечку в науковому світі

Всесвіт знову кидає нам виклик. Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, який подорожує галактикою, наразі пролітає через нашу Сонячну систему, і продовжує дивувати науковців. Нові отримані дані лише поглиблюють таємницю його походження, розпалюючи наукові дискусії про те, чи маємо ми справу з природним феноменом, чи з творінням іншої цивілізації.

3I/ATLAS
Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS. Зображення: штучний інтелект Copilot

Чистий нікель у 3I/ATLAS

Найновіші дослідження за допомогою потужного телескопа Very Large Telescope виявили ще одну дивну аномалію. У газовому шлейфі, що оточує 3I/ATLAS, науковці знайшли чистий нікель — без звичної домішки заліза, що зустрічається у природі. Таке явище вкрай незвичайне для комет, адже ці два елементи переважно утворюються разом під час вибухів наднових і разом подорожують космосом.

Однак чистий нікель — це знайома річ для земної металургії, де його отримують шляхом рафінування. Хоча існує рідкісне природне пояснення через карбоніли нікелю, але штучний технологічний процес набагато правдоподібніший. Це порушує ключове питання: чи є цей об’єкт продуктом космічного виробництва?

Ланцюжок дивних аномалій

Відкриття з нікелем не єдине, що дивує науковців. Раніше космічні обсерваторії SPHEREx і Webb показали, що газовий шлейф об’єкта на 95 % складається з CO2 і лише на 5 % — з води. Для звичайної комети це парадоксальне співвідношення.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Світлина міжзоряної комети 3I/ATLAS, зроблена телескопом Hubble. Джерело: NASA / astrafoxen

Крім того, спостереження Hubble не виявили класичного кометного хвоста, який би простягався під тиском сонячного світла. Це означає, що або ядро об’єкта неймовірно масивне — в мільйон разів більше за попередній міжзоряний відвідувач 2I/Borisov. Або поверхня міжзоряного мандрівника має незвичайні властивості, що не дозволяють утворитися хвосту. Його траєкторія, ідеально вирівняна з площиною орбіт планет, також викликає підозри, ніби хтось навмисно запустив його у внутрішню частину нашої системи.

Вирішальні спостереження майбутнього

3 жовтня 2025 року настане вирішальний момент: 3I/ATLAS пройде на відстані 29 млн км від камери HiRISE на борту марсіанського апарата Mars Reconnaissance Orbiter. Це дасть змогу отримати знімки з роздільною здатністю, достатньою, щоб нарешті чітко визначити розмір і форму його ядра, відокремивши його від можливої пилової коми.

Лауреат Нобелівської премії Девід Гросс запропонував йти ще далі та направити на об’єкт радіотелескопи. Мета — спробувати зафіксувати будь-які технологічні радіосигнали, які можуть надходити з нього. Після століття наших власних радіопередач у космос ми, можливо, нарешті отримали відповідь.

На межі фантастики та науки

Дехто із захопленням чекає на підтвердження штучного походження об’єкта, бачачи в цьому можливість для людства об’єднатися заради спільної мети. Інші сподіваються, що це лише дивна, але цілком природна комета, а її властивості — просто така характеристика для об’єкта з іншого зоряного світу. Однак усі погоджуються: 3I/ATLAS вже зараз змушує нас по-новому подивитися на космос і наше місце в ньому.

Відкриття такого об’єкта, незалежно від його природи, надає нам відчуття космічної скромності. Воно нагадує, що ми, можливо, не єдині розумні істоти у Всесвіті, й що наші технології, включно зі штучним інтелектом, можуть виявитися лише першими кроками на довгому шляху розвитку.

Раніше ми повідомляли про те, як загадкове світіння міжзоряної комети 3I/ATLAS знайшло пояснення.

За матеріалами avi-loeb.medium.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту