Несподівана пастка: виживання астронавтів Artemis залежить від справності місячного ліфта

Повернення людства на Місяць — це не просто повторення успіху програми Apollo, а надскладне технологічне рівняння, де ціною помилки є життя екіпажу. Поки ракета SLS готується до старту місії Artemis II у квітні 2026 року, новий звіт Генерального інспектора NASA (OIG) виявив тривожні «прогалини» в системі безпеки. Виявляється, під час наступних місій у разі надзвичайної ситуації на поверхні Місяця рятувати астронавтів буде просто нікому, а шлях додому може залежати від справності звичайного ліфта на зовнішній стороні космічного корабля.

Одним із найбільш приголомшливих висновків звіту OIG стало визнання того, що через пів століття після останнього польоту на Місяць NASA повернулася до того ж рівня ризику, що й у 1960-х. Якщо астронавти місії Artemis зіткнуться з критичною несправністю на місячній поверхні або на орбіті, NASA наразі не має жодного плану чи технічної можливості для проведення рятувальної операції.

Згідно з розрахунками, ймовірність втрати екіпажу під час перших місій Artemis становить 1 до 30 для всього польоту та 1 до 40 безпосередньо під час висадки на поверхню Місяця. Для порівняння, ризик під час програми Apollo взагалі оцінювався як 1 до 10, а екіпажі Space Shuttle літали з фактичним ризиком 1 до 70. Хоча сучасні показники виглядають кращими за часи Ніла Армстронга, вони все ще залишаються загрозливо високими для сучасної ери космічних польотів.

Ризики посадки Starship

Головним героєм перших висадок має стати посадковий модуль HLS від компанії SpaceX — модифікована версія космічного корабля Starship. Його габарити вражають: висота становить 52 м, що дорівнює 14-поверховому будинку. Проте саме цей масштаб створює безпрецедентні інженерні виклики.

Південний полюс Місяця, куди прямує Artemis, — це територія з надзвичайно складним рельєфом. Круті схили з нахилом до 20° роблять посадку такої високої та важкої конструкції вкрай небезпечною. Існує реальний ризик, що через великий інерційний момент Starship може просто перекинутися після торкання поверхні. При цьому офіційні вимоги NASA передбачають «допустимий нахил» лише у 8°. Для порівняння: місячні модулі Apollo були в сім разів меншими, що робило їх набагато стійкішими на нерівному ґрунті.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Застрягти на Місяці

Мабуть, найкурйознішим, але водночас найнебезпечнішим пунктом звіту є питання ліфта. Оскільки кабіна екіпажу Starship розташована на вершині ракети, астронавти повинні спускатися на поверхню Місяця на зовнішньому ліфті з висоти приблизно 10 поверхів.

Масив Малаперт
Масив Малаперт, одне з 13 місць, де можна посадити HLS Starship, — це 8-кілометрова гора поблизу південного полюса Місяця. Фото: NASA / ASU

Генеральний інспектор NASA б’є на сполох: наразі цей ліфт є єдиним засобом потрапляння астронавтів назад у корабель. Якщо механізм заклинить, коли екіпаж перебуватиме на поверхні, вони не матимуть жодного альтернативного шляху, наприклад, драбини, щоб повернутися в герметичний відсік.

SpaceX працює над дублюванням систем ліфта, але NASA офіційно класифікує цей вузол як головний ризик для життя людей. У конкурента SpaceX, компанії Blue Origin, модуль Blue Moon значно нижчий — 16 м, і астронавтам достатньо буде спуститися сходами.

20 рейсів заради однієї висадки

Ще одна технологічна «прогалина» — це дозаправлення на орбіті. Щоб Starship зміг долетіти до Місяця з екіпажем, йому потрібно від 10 до 20 танкерів-заправників, які мають стартувати із Землі щотижня. Така масштабна логістична операція в космосі ще ніколи не проводилася.

Ситуацію ускладнює фізика: кріогенне паливо (рідкий метан та кисень) постійно нагрівається і випаровується. Вчені поки не мають перевіреного рішення, як зупинити ці втрати під час тривалого очікування заправлення на орбіті. Якщо темпи запусків танкерів сповільняться, місія може залишитися без пального ще до початку польоту до Місяця.

Графік на межі

Попри критику, NASA продовжує підготовку до місії Artemis II, запуск якої запланований на 1 квітня 2026 року. Ракета SLS і капсула Orion уже пройшли ремонт після витоків водню та проблем із тиском. Наступного тижня, 19–20 березня, гігантську ракету планують повернути на стартовий майданчик для фінальних випробувань.

Водночас NASA оголосила про радикальну зміну стратегії. Місія Artemis III не включатиме висадку на Місяць. У 2027 році астронавти лише перевірять системи стикування та життєзабезпечення на орбіті Землі. Сама ж висадка перенесена на 2028 рік. Це рішення дає агенції та приватним підрядникам (SpaceX і Blue Origin) трохи більше часу, щоб залатати виявлені діри в безпеці.

Раніше ми повідомляли про те, як космос впливає на здоров’я людини.

За матеріалами spaceflightnow.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту