16 і 17 січня Китай здійснив два орбітальні запуски. Обидві місії завершилися аваріями ракет і втратою корисного навантаження.
Перша невдача з 2020 року
Перший запуск відбувся 16 січня з космодрому Січан. У ньому була залучена ракета «Чанчжєн-3В». Сам запуск відбувся відповідно до графіка. Однак ракеті так і не вдалося дістатися до орбіти. Пізніше Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) підтвердила невдачу. Повідомляється, що вона сталася на ділянці роботи третього ступеня.
«Чанчжєн-3В» — це носій важкого класу, який здебільшого використовується для запусків на геосинхронні орбіти супутників зв’язку, метеорологічних і навігаційних апаратів. Він має триступеневу конструкцію з додаванням твердопаливних прискорювачів.
Ця аварія стала першим повністю невдалим запуском «Чанчжєн-3В» з 2020 року. Вона призвела до втрати супутника «Шіцзянь-32». CASC не надала жодної інформації про призначення апарата. Попередні супутники серії використовувалися для проведення експериментів, випробування нових технологій. Наприклад, минулого року супутники «Шіцзянь-21» і «Шіцзянь-25» були залучені в експерименті з орбітального дозаправлення.
Аварія нової ракети
Менш ніж через 12 годин після втрати «Чанчжєн-3В» китайську космічну галузь чекав ще один удар. Після декількох місяців підготовки та неодноразових перенесень компанія Galactic Energy нарешті здійснила перший запуск своєї нової, потужнішої твердопаливної ракети Ceres-2. Він теж завершився невдачею.
Ceres-2 стартувала 17 січня з космодрому Цзюцюань. Незабаром компанія повідомила про аномалію, що призвела до дострокового завершення місії. На борту ракети перебувало кілька апаратів, зокрема експериментальний ультраплоский дисковий супутник Lilac-3.
Ceres-2 може вивести 1600 кг вантажу на низьку навколоземну орбіту, що значно перевищує 400 кг, які може вивести менш потужна Ceres-1. Її втрата стане серйозним ударом для Galactic Energy, яка планує серйозно розширити свою діяльність. Компанія також готується до дебютного польоту своєї першої ракети-носія на рідкому паливі Pallas-1 (вона здатна вивести до 8 тонн вантажу) і вже подала початкові документи для проведення IPO (первинного публічного розміщення акцій).
Раніше ми розповідали про невдалий запуск індійської ракети PSLV, що став першою космічною аварією 2026 року.
За матеріалами Spacenews
