Що розповіла комета 3I/ATLAS про умови у далеких світах

Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS продовжує дивувати науковців своїми загадками. Нове дослідження, проведене за допомогою потужного радіотелескопа ALMA, дозволило астрономам вперше в історії виміряти вміст важкої води (HDO) в кометі. Результати виявилися приголомшливими: хімічний склад цієї комети вказує на те, що вона сформувалася в умовах набагато суворіших і холодніших, ніж ті, у яких народилося наше Сонце та його планети.

Комети часто називають «брудними сніжками» космосу, адже вони складаються переважно з льоду та пилу. Проте цей лід не просто заморожена вода — це справжня капсула часу, що зберігає інформацію про хімічне середовище в момент народження зорі. Окрім звичайної води (H2O), комети містять так звану напівважку або дейтеровану воду, де один атом гідрогену замінений на його важкий ізотоп — дейтерій.

Команда астрономів під керівництвом Луїса Е. Салазара Мансано з Мічиганського університету встановила, що частинка дейтерованої води в 3I/ATLAS щонайменше у 30 разів перевищує аналогічні показники комет нашої Сонячної системи. Ба більше, цей показник у 40 разів вищий, ніж у земних океанах. Таке аномальне співвідношення дейтерію до водню є прямим доказом того, що рідна система комети розвивалася за зовсім іншим сценарієм, ніж наша.

Життя за температури –243°C

Чому цей показник такий важливий? Річ у тім, що процеси, які збагачують воду дейтерієм, надзвичайно чутливі до навколишнього середовища. Щоб досягти такої концентрації, яка спостерігається в 3I/ATLAS, середовище формування мало бути неймовірно холодним.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

За словами науковців, комета мала народитися в хмарі газу та пилу, температура якої не перевищувала 30 К (–243°C). Це значно холодніше за умови, у яких формувалися об’єкти в протопланетному диску навколо нашого молодого Сонця. Ці хімічні «шрами» закарбувалися в льоду комети мільярди років тому і залишилися незмінними протягом усієї її нескінченної подорожі міжзоряним простором.

Технологічний тріумф ALMA

Здійснити такі точні вимірювання було непростим завданням. Більшість сучасних оптичних телескопів мають суворе обмеження: вони не можуть наводитися в бік Сонця, оскільки яскраве світло пошкодить їхні надчутливі сенсори. Проте радіотелескопи, такі як ALMA, працюють в іншому діапазоні.

3I/ATLAS, як її розгледіли за допомогою приладу JUICE MAJIS. Зображення: ESA / Juice / MAJIS

Спостереження проводилися за допомогою системи Atacama Compact Array (ACA), що входить до складу комплексу ALMA, всього через шість днів після того, як комета 3I/ATLAS пройшла перигелій — свою найближчу точку до Сонця. Саме в цей момент лід почав активно випаровуватися, вивільняючи молекули води. Цікаво, що науковцям навіть не довелося реєструвати звичайну воду безпосередньо — вони використали складне моделювання на основі випромінювання метанолу, щоб вирахувати загальну кількість льоду, тоді як молекули HDO були зафіксовані прямо.

Космічні скам’янілості

Відкриття, опубліковане в журналі Nature Astronomy, має не лише планетологічне, а й космологічне значення. Співвідношення дейтерію та водню у Всесвіті було закладено ще під час Великого вибуху. Досліджуючи такі об’єкти, як 3I/ATLAS, людство отримує унікальну можливість зазирнути в інші куточки Галактики, не залишаючи меж Сонячної системи.

«Кожна міжзоряна комета — це скам’янілість, що несе історію свого дому», — зазначає доцентка Тереза Панеке-Карреньо. Нові дані доводять: наша Сонячна система не є універсальним шаблоном. Всесвіт набагато різноманітніший, а планетні системи можуть народжуватися в умовах екстремального холоду, які ми раніше лише уявляли в теорії.

Раніше ми повідомляли про те, як знімок розкрив складну структуру хвостів комети 3I/ATLAS.

За матеріалами almaobservatory.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту