Науковці, які працюють із сонячним телескопом Inouye, повідомляють, що він отримав зображення рекордно малої плазменної петлі на поверхні Сонця. Подібні структури прив’язані до силових ліній магнітного поля і можуть бути супутниками спалахів.
Рекордно маленька петля
Науковці опублікували знімок поверхні Сонця, зроблений телескопом Inouye на довжині хвилі 656.28 нм. Найважливішою деталлю, зображеною на ньому, є плазменна петля рекордного розміру: 48,2 км завдовжки й 21 км завширшки.
На Землі такі розміри вражають, але найцікавіше те, що плазменна петля не рекордно велика, а навпаки, рекордно мала. Зазвичай подібні структури простягаються на сотні й тисячі кілометрів й інколи досягають такого розміру, що всередині них могла б вміститися Земля. Вони формуються вздовж силових ліній магнітного поля.
Однак те, що досі вчені бачили не так багато плазменних арок довжиною у десятки кілометрів, не означає, що їх немає. Просто наші засоби спостереження досі недостатньо досконалі для того, аби розгледіти їх на поверхні світила.
Плазма та сонячні спалахи
Особливо важливим моментом у новому зображенні є те, що рекордно мала плазмова дуга була сфотографована над районом, де приблизно в той самий час відбувся потужний спалах. Ці гігантські вибухи відбуваються тоді, коли лінії магнітного поля деформуються настільки сильно, що зрештою розриваються і перез’єднуються.
Коли це відбувається, купа заряджених частинок летить у космос, інколи разом зі шматками плазмових дуг. Якщо на їхньому шляху трапляється Земля, ми отримуємо магнітну бурю. З проблемами зі зв’язком та електрикою.
Саме тому на дослідження космічної погоди виділяються величезні гроші. Проте фізичні процеси, які передують спалахам, досі залишаються маловивченими. Проблема моделювання поведінки плазми у магнітному полі впирається у питання, а що саме моделювати.
У науковців є припущення, що ландшафт поверхні нашого світила поруч із плямами насправді не рівний, а складається з величезної кількості маленьких арок, які ми просто не бачимо. Але, можливо, невдовзі все може змінитися.
За матеріалами phys.org
