Астрономи з Принстонського університету виявили раніше невідому велику екзопланету, чия маса в 35 разів перевищує масу Землі. Вона ховалася у вже вивченій зоряній системі Kepler-139.

Kepler-139 розташована на відстані 1289 світлових років від Землі. Під час спостережень минулого десятиліття космічний телескоп Kepler виявив періодичні зменшення яскравості зорі, що свідчать про наявність у неї невидимих компаньйонів. Вони були викликані транзитами трьох екзопланет, чиї орбіти проходять на невеликій відстані від Kepler-139.
Використовуючи метод радіальних швидкостей, астрономам вдалося визначити масу трьох екзопланет і обчислити, що вони являють собою кам’янисті суперземлі. Вони також отримали дані, які вказують на те, що в цій системі є й інші, невідомі тіла, які перебувають на нахилених орбітах і не здійснюють транзитів.
У 2023 році дослідникам вдалося знайти четверту екзопланету — газовий гігант Kepler-139e, що робить один оберт навколо зорі за 5,6 року. Але на цьому пошуки не завершилися. Вивчивши час транзитів трьох суперземель, астрономи виявили їхні «запізнювання», які було неможливо пояснити лише впливом гравітації газового гіганта. Це означало, що в системі Kepler-139 ховається, як мінімум, ще одна екзопланета.
Скориставшись методом радіальних швидкостей, астрономам вдалося виявити п’яту екзопланету, яка до цього вислизала від їхньої уваги. Вона отримала позначення Kepler-139f. Її маса в 35 разів перевищує масу Землі, вона робить один оберт навколо зорі за 355 днів. Орбіта Kepler-139f лежить у проміжку між внутрішніми суперземлями та зовнішнім газовим гігантом.
Відкриття також допомогло дати відповідь на питання про природу Kepler-139e. Спочатку, астрономи отримали надзвичайно високе значення її щільності, нетипове для газових гігантів. Розбіжність виникла через те, що на той момент вчені не знали про Kepler139f, що вплинуло на їхні розрахунки. Коли вони врахували її гравітацію, виявилося, що щільність газового гіганта близька до очікуваної.
Дослідники припускають, що у Kepler-139 можуть бути й інші приховані світи. Щоб їх знайти, необхідні додаткові спостереження, які дозволять зафіксувати найдрібніші відхилення в часі транзитів трьох суперземель. Вчені покладають особливо великі надії на телескоп PLATO, який планують запустити 2026 року. Він спостерігатиме, зокрема, й системи з уже відомими екзопланетами. Це допоможе уточнити їхні характеристики та знайти приховані світи, яким поки що вдається уникати уваги вчених.
За матеріалами Space.com