Результати дослідження, проведеного вченими з Центру досліджень Землі та планет Національного музею авіації та космонавтики, виявили сліди недавньої тектонічної активності на Місяці. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі The Planetary Science Journal.
І Місяць, і Земля є тектонічно активними тілами, проте характер сил, що на них впливають, різниться. Земна кора розділена на плити, які зближуються, розходяться і ковзають одна по одній, утворюючи великі гірські хребти, глибокі океанські западини та кільце вулканів навколо Тихого океану. Кора Місяця не розділена на плити, проте напруження всередині неї призводять до утворення декількох характерних рельєфних форм.
Однією з найпоширеніших з них є клиноподібні уступи, які утворюються, коли кора стискається, і сили, що виникають в результаті, виштовхують матеріал вгору і над сусідньою корою вздовж розлому, створюючи хребти. Ці уступи, виявлені в місячних високогір’ях, сформувалися тільки протягом останнього мільярда років.
У 2010 році вчені також встановили, що Місяць повільно стискається. Це стискання призвело до утворення крилоподібних уступів у місячних високогір’ях. Однак це не пояснює всі «свіжі» форми рельєфу на Місяці. Однією з них є нещодавно виявлений клас тектонічних форм — невеликі хребти в місячних морях (SMR).
SMR створені тими ж силами, що і клиноподібні уступи. Але в той час, як клиноподібні уступи зустрічаються у високогір’ях, SMR зустрічаються тільки в місячних морях. Дослідницька група спробувала скласти їх карту і проаналізувати зв’язок з недавньою тектонічною активністю.
В результаті був створений перший вичерпний каталог SMR. Вчені знайшли 1114 нових сегментів SMR на видимій стороні Місяця, збільшивши їх загальну кількість до 2634. Вони також встановили, що середній вік SMR становить 124 млн років, що відповідає середньому віку клиноподібних уступів (105 млн років). Це означає, що вони є одними з наймолодших об’єктів на Місяці.
Аналіз також показав, що SMR утворилися в результаті того ж типу розломів, що і клиноподібні уступи в високогір’ях. Це вказує на подібне походження цих двох структур і дає повнішу картину недавньої тектонічної активності на Місяці.
Відкриття має важливе значення у світлі планів щодо створення баз на Місяці. Раніше вчені виявили зв’язок між клиноподібними уступами й частотою місячних землетрусів. Оскільки SMR походять від того ж типу тектонічної активності, це значно розширює число місць, де можуть виникати місячні землетруси, здатні становити загрозу для людей.
Раніше ми розповідали про виявлення слідів гігантського удару, який повністю «перебудував» Місяць.
За матеріалами Phys.org
