На щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS) у Феніксі прозвучало тривожне попередження. Високопосадовиця NASA з питань планетарного захисту зізналася, що справжній жах викликають не ті астероїди, які ми бачимо, а ті, про існування яких ми навіть не підозрюємо. Людство, попри технологічний прогрес, залишається практично беззахисним перед лицем тисяч невидимих небесних тіл, здатних стерти з лиця Землі цілі міста.
Келлі Фаст, керівниця програми планетарної оборони NASA, пояснила, що астрономів не надто турбують гігантські астероїди — за ними ведеться постійне спостереження, і їхні траєкторії прораховані на роки вперед. Дрібні космічні тіла, які щодня згоряють в атмосфері, також не становлять катастрофічної загрози.
Найбільше занепокоєння викликають так звані «вбивці міст» — астероїди діаметром близько 150 м. Вони достатньо масивні, щоб спричинити регіональну катастрофу та знищити мегаполіс, але надто малі й темні, щоб їх можна було легко виявити в безкрайньому космосі. За оцінками Фаст, близько 25 тисяч таких об’єктів курсують поблизу орбіти Землі. І найстрашніше: ми знаємо місцезнаходження ледве 40% із них. Інші 15 тисяч каменів — це потенційні бомби уповільненої дії, про які ми нічого не знаємо.
Оптична ілюзія
Виявляється, виявити таке тіло за допомогою звичайних телескопів неймовірно важко. Астероїди цього розміру часто рухаються на тлі Сонця або перебувають у секторі неба, де сонячне світло не відбивається від їхньої поверхні, роблячи їх практично невидимими. Вони просто губляться у яскравому світлі нашої зорі.
Щоб подолати цю сліпу пляму, NASA готує до запуску у 2025 році новітній інфрачервоний телескоп NEO Surveyor (Near-Earth Object Surveyor). На відміну від оптичних систем, він шукатиме астероїди не за відблисками, а за тепловими сигнатурами. Навіть найтемніший космічний камінь випромінює тепло, яке й стане його «паспортом» для вчених. Це дасть змогу виявити об’єкти, які досі були приховані від наших очей.
Збити чи підірвати?
У 2022 році людство зробило гігантський крок уперед: місія DART (Double Asteroid Redirection Test) успішно зіткнула зонд з астероїдом Діморфос, змінивши його орбіту. Це довело, що кінетичний удар може працювати. Однак, як зазначає планетологиня Університету Джона Гопкінса, наразі це лише експеримент, а реально діюча система планетарного захисту.
«Ми не маємо жодного готового до використання способу активно відхилити астероїд», — визнають експерти.
Головна проблема навіть не в технологіях, а в економіці та політиці. На сьогодні не існує постійного фінансування, яке дозволило б утримувати «планетарну оборону» у стані повної бойової готовності. Ми могли б бути готовими до удару, але для цього потрібно почати діяти вже зараз, а не тоді, коли астероїд буде помічено на фінальному підльоті.
Сценарій «Армагеддону»
Можливо, нам доведеться поспішити з розробкою захисних заходів. Увагу вчених прикуто до астероїда 2024 YR4. Його траєкторія викликає занепокоєння: існує приблизно 4% ймовірності того, що у 2032 році він зіткнеться не із Землею, а з Місяцем.
Хоча пряма загроза для нашої планети невелика, сама дискусія навколо цього об’єкта показова. Експерти з космічної оборони вже серйозно обговорюють можливість запобігти падінню на супутник за допомогою ядерного підриву — за сценарієм, знайомим шанувальникам фільму-катастрофи «Армагеддон». І хоча це звучить як фантастика, саме такі ризики змушують NASA шукати відповіді на запитання, яке не дає спати Келлі Фаст: що робити, коли ми нарешті виявимо один із тих 15 тисяч невидимих «убивць», що прямує просто на нас?
Раніше ми повідомляли про те, як студентська місія може здійснити посадку на астероїд-убивцю.
За матеріалами The Times
