Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS наразі наближається до ключового моменту своєї місії — перигелію. Чим ближче комета до Сонця, тим більше науковці дізнаються про її будову та вражені незвичайною поведінкою хвостатої гості. Нові відкриття активізують наукові дискусії та пробуджують уяву.

29 жовтня 2025 року об’єкт 3I/ATLAS, прибулець із міжзоряного простору, досягне найближчої точки до Сонця у 203 млн км. Цей момент є вирішальним. Адже якщо цей міжзоряний об’єкт є штучним, то в цей момент гравітація нашої зорі може бути використана для маневрів. Для космічного апарата це ідеальний час для розгортання зондів або корекції курсу.
Однак спостерігати за цим ключовим етапом із Землі наразі неможливо, адже 3I/ATLAS сховалася по ту сторону від Сонця від нас. Ця обставина породжує провокаційне питання: чи не є його траєкторія результатом точного розрахунку, а не випадковістю?
Троянський кінь із космосу?
Деякі науковці, серед яких астрофізик Аві Лоеб, проводять аналогію з легендою про Троянського коня, який несе приховану загрозу всередині. Чи може 3I/ATLAS маскуватися під звичайну комету, приховуючи всередині технологічну загрозу? Нагода як раз збігається з Гелловіном, тому аналогії з тим, що вона ніби навмисно вбралася «костюм» комети, лише посилюють атмосферу таємничості навколо об’єкта.
Ці риторичні питання підкріплені спостереженнями. На користь штучного походження вказують аномальний склад об’єкта, зокрема високий вміст нікелю, його стабільна траєкторія та незвична поведінка, наприклад, відрощування загадкового другого хвоста, який направлений проти руху. У разі якщо це технологічний виріб, він може скористатися нагріванням біля Сонця для маневру або відокремлення мінізондів.
Перевірка на міцність
Перигелій стане справжнім випробуванням для 3I/ATLAS. Якщо цей об’єкт є природною кометою, сформованою слабкими гравітаційними зв’язками, то інтенсивне сонячне опромінення — близько 770 Вт/м² — може спричинити її розігрів та розпад на дрібніші фрагменти. Через більшу площу поверхні на одиницю маси ці уламки випаровуватимуться швидше, створюючи яскравий шлейф із газу та пилу.

Утім, якщо 3I/ATLAS має штучне походження, то об’єкт в теорії здатний до маневрування або запуску мініатюрних зондів. Серед інших можливих технологічних ознак — штучне освітлення чи надлишкове теплове випромінювання, яке може бути наслідком роботи двигуна.
У найближчі місяці ми матимемо змогу краще зрозуміти справжню природу цього загадкового об’єкта.
Календар космічних зустрічей 3I/ATLAS
Після перигелію 3I/ATLAS чекає низка близьких прольотів:
- 3 листопада 2025: зближення з Венерою на мінімальну відстань у 97 млн км.
- 19 грудня 2025: найближча точка до Землі — 267 млн км. Це вже породило жартівливі здогадки про «різдвяні подарунки» для людства.
- 16 березня 2026: зближення з Юпітером на 54 млн км, що дасть унікальний шанс космічному апарату Juno детально сфотографувати та «прослухати» планету.
На межі науки та фантастики
Проєкт Galileo вже планує моніторинг земної атмосфери на предмет аномальних явищ, які можуть бути пов’язані з міжзоряним гостем. Науковці наголошують на «космічній скромності» — ідеї, що ми повинні бути відкритими до існування інших цивілізацій та ретельно вивчати такі аномалії, а не керуватися голлівудськими стереотипами.
Наступні місяці будуть вирішальними. Природна комета під інтенсивним сонячним нагріванням може розсипатися, утворивши яскравий хвіст. Штучний же об’єкт, швидше за все, залишиться цілим і, можливо, проявить технологічну активність.
Справжня природа 3I/ATLAS залишається загадкою. Але візит об’єкта — це вже зараз знакова подія століття в історії науки, яка змушує замислитися про наше місце у Всесвіті.
Також рекомендуємо ознайомитися з астрономічними подіями листопада 2025.
За матеріалами medium.com